Зовсім скоро, а саме з 1 травня 2019 року має вступити в силу Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який кардинальним чином змінить взаємовідносини між виконавцями і споживачами таких послуг.
Введення в дію цього Закону в частині регулювання комунальних послуг, а це вода, тепло, поводження з відходами, електропостачання і газ, вже було відкладено з 10 червня 2018 року до цьогорічного травня, щоб надати можливість уряду розробити і прийняти підзаконні акти, необхідні для реалізації норм цього закону. Проте і досі не всі документи готові, більше того, деякі питання залишаються неврегульованими. Тож чи не доведеться переносити комунальні нововведення знову?
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак повідомила «Судово-юридичній газеті», що у комітеті зараз дискутують з приводу деяких положень Закону, готують до нього зміни і планують на кінець квітня винести ці зміни на голосування у парламенті. Вона запевняє, що навряд чи хтось з депутатів насмілиться не підтримати конструктивні зміни до такого важливого і довгоочікуваного законодавчого акту, тож закон про ЖКП вчасно вступить у дію.
Тоді уряд не встиг розробити типові договори про надання комунальних послуг для кожної моделі договірних відносин, передбаченої Законом. Так само і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі — НКРЕКП, Регулятор) не встигла розробити нові порядки формування тарифів під ці нові моделі. Тож для запобігання хаосу в системі надання комунальних послуг було вирішено надати час для підготовки повного пакету актів, необхідних для реалізації моделей відносин із надання комунальних послуг і відкласти набуття чинності закону до закінчення опалювального сезону наступного року.
Також через відсутність відповідних договорів до 1 травня 2019 року було відкладено набрання чинності частини закону, яка стосується як введення пені за заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, так і застосування штрафних санкцій споживачами до монополістів (а це також передбачено Законом).
Народна обраниця Альона Бабак, яка і була ініціатором відтермінування вступу в дію Закону про ЖКП, повідомила, що на сьогодні досі готові не всі документи, необхідні для регулювання комунальних відносин за новими правилами. Це стосується Типових договорів на воду і на тепло і пов’язано з деякими моментами, які ускладнюють урегулювання послуг, наприклад, гарячого водопостачання.
«Законом передбачено, що тариф на гарячу воду, якщо у будинку є індивідуальний тепловий пункт, встановлюється Регулятором на кожен будинок окремо. Регулятори поки з цим не погоджуються. Мовляв, візьмемо за приклад Київ. У власності КП «Київтеплоенерго» велика кількість індивідуальних теплових пунктів, і вони фізично не в змозі визначати тариф на кожен будинок. Тобто розробка нормативного акту залежить від того, яка буде ідеологія встановлення тарифів: чи вони будуть усереднюватися для всіх будинків з індивідуальним тепловим пунктом, чи все ж необхідно йти тим шляхом, як зараз написано в Законі. Тому що зараз відбувається? Зараз Мінрегіонбуд вийшов з пропозицією про деякі зміни до Закону, які, по-перше, приберуть регуляторний вакуум на рік по зміні тарифів, який з’являється через введення нових назв усіх послуг. А люди можуть ще не вибрати нові моделі відносин, передбачені Законом. Тому зараз ми працюємо над тим, щоб навіть якщо споживачі протягом року не вибрали модель, а необхідно переглянути ціну, наприклад, зменшити чи збільшити ціну газу, то щоб можна було індексувати існуючий тариф без зміни моделі відносин або без переукладання договорів», — пояснює А. Бабак.
«Зараз ми маємо справу переважно з пасивним ставленням власників до вибору моделей відносин з виконавцями послуг. Тому ми пропрацьовуємо можливість свого роду пасивного договірного процесу у вигляді вже існуючої моделі — індивідуального договору, але без обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Це щоб при пасивності людей не потрібно було ходити до кожного і вручати договір у руки, а щоб для таких будинків міг діяти публічний договір чи так званий договір приєднання до послуги. При цьому вони все одно приєднуються, але вони ні про що не думають з приводу внутрішньобудинкових мереж. Така модель прописана в Законі, але не було договорів приєднання, всі договори передбачалося вручати індивідуально», — продовжує заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Облгази фактично погрожують мешканцям багатоквартирних будинків України відключенням від газопостачання під приводом відсутності договорів про технічне обслуговування внутрішніх газових мереж. Така проблема виникла через неузгодженість законодавства.
Альона Бабак пояснює: «Дуже складно знайти правильну модель обслуговування внутрішньобудинкових мереж газу, коли абсолютно ніхто від будинку (ні голова ОСББ, ні просто уповноважена особа, де немає ОСББ) не хоче виступати в ролі підписанта договору по експлуатації будинкових газових мереж. Розуміючи, що виступивши в ролі замовника, ти береш на себе відповідальність, ніхто не хоче ставити підписи під такими договорами. На сьогоднішній день ми написали в Законі, що компанія по розподілу газу обслуговує внутрішньобудинкові системи газопостачання, але насправді не дали інструментів для цього. Тобто немає інструмента, за яким облгаз повинен укладати договори з кожною квартирою. І ось постає велика проблема: якщо хоча б одна людина не підпише договір з облгазом по обслуговуванню «внутрянки», чи можна вважати такий договір легітимним, чи можна стягувати кошти за обслуговування?»
Нардеп запевнила, що всі ці проблемні моменти зараз пришвидшено обговорюються у Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства для того, щоб максимум на кінець квітня вийти з цими змінами і за них проголосувати.
У випадку, якщо закон про ЖКП все ж запрацює з 1 травня 2019 року, кожен будинок матиме рік на вибір постачальників комунальних послуг і моделі відносин з ними. Договір про надання комунальних послуг укладається на рік і у разі, якщо співвласників будинку все влаштовує, автоматично продовжується. Якщо ж управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть достроково розірвати договір з ним.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що новий закон істотно змінить принципи нарахування і сплати за житлово-комунальні послуги.