Вища рада правосуддя 19 березня розглядає рекомендації ВККС щодо кандидатів до Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Всього сьогодні буде розглянуто рекомендації відносно 39 кандидатів — 23 до КЦС ВС та 16 до КГС ВС.
Засідання сьогодні завершено.
20 березня Вища рада правосуддя розгляне рекомендації ВККС стосовно кандидатів у Касаційні кримінальний та адміністративний суди у складі Верховного Суду.
Після цього ВРП оголосить, подання стосовно яких кандидатів будуть внесені на підпис Президенту.
17.56 Останньою сьогодні розглянута рекомендація заступника начальника департаменту з судової роботи юридичного департаменту приватного акціонернего товариства «НАК «Нафтогаз України» Олексія Случа.
Як зазначив доповідач — член ВРП Анатолій Мірошниченко, щодо кандидата була постановлена окрема ухвала Апеляційного суду Києва. Сам кандидат про це зазначив у досьє. З доповіді члена ВРП випливає, що О. Случ нібито тиснув на суддю в судовому засіданні та вимагав ухвалити конкретне рішення.
Сам О. Случ повідомив, що нічого протизаконного не вчиняв, ніяких дисциплінарних наслідків ця ухвала суду для нього не мала. Суддя тоді при розгляді справи не радилась з колегами, а одноособово намагалась приймати рішення, що викликало заперечення у кандидата.
Крім того, член ВРП Олексій Маловацький задав кандидату ряд питань стосовно довіреностей, які кандидат мав для представництва в суді, вже перебуваючи на посаді в НАК «Нафтогаз».
17.34 Розглянута рекомендація судді Рівненського апеляційного господарського суду Костянтина Огородніка.
Питань до кандидата не виникло.
17.30 Наступний кандидат — суддя ВГСУ Сергій Могил.
Напередодні засідання до ВРП надійшла заява від керівника громадської організації ТОМ14 Дениса Бігуса про те, що стосовно кандидата з 20 лютого 2019 року ДБР проводиться розслідування за заявою ГО по ч. 5. ст. 191 КК щодо обставин приватизації квартири у Печерському районі Києва. С. Могил на засіданні повідомив, що 19 березня ГПУ йому відповіла, що таке провадження дійсно є, але справа є фактовою, повідомлення про підозру судді не здійснювалося та процесуального статусу в цьому провадженні він не має.
Щодо приватизації квартири С. Могил пояснив, що станом на 2014 рік зазначене помешкання не мало статусу службового. Таким чином, суддя лише реалізував своє право на приватизацію за житловими чеками. Більше питань до кандидата не було.
17.09 Наступний кандидат — член Вищої ради правосуддя, адвокат Тетяна Малашенкова. Основні питання до неї стосувалися претензій, раніше висловлених ГРД, та діяльності на посаді члена ВРП. Так, виникло питання щодо строків розгляду скарг у ВРП. Інших питань до Т. Малашенкової не було.
17.01 Розглянута рекомендація судді ВГСУ Ольги Кролевець. Єдине питання, яке виникло до судді, було пов’язане зі свідоцтвом на адвокатську діяльність, яке кандидатка набула ще у 1994 році. Щодо інформації про зупинення дії свідоцтва О. Кролевець повідомила, що така процедура у свій час була проведена відповідним адвокатським органом автоматично.
16.51 Наступний кандидат — Ірина Колос. Вона працює заступником генерального директора з правових питань товариства з обмеженою відповідальністю «НК ІТ-ПРОЕКТ».
Доповідач Володимир Комков задав кандидатці питання стосовно її адвокатського стажу та досвіду розгляду господарських справ. І. Колос повідомила, що не всі її клієнти надали згоду на розголошення судових процесів, у яких вона брала участь.
Також у ВРП надійшло звернення від громадянки Олени Мілошової про те, що І. Колос не відповідає посаді судді КГС ВС та не в повній мірі пройшла оцінювання під час конкурсу. І. Колос повідомила, що вперше про це чує і не знає заявника. Більше питань до кандидатки не було.
16.35 Наступний кандидат — суддя ВГСУ Валерій Картере.
Основні питання до кандидата стосувалися претензій, які щодо кандидата раніше зазначила ГРД. Це питання декларування майна, проблем авторозподілу справ та імовірних порушень при цьому у ВГСУ та майнові питання.
В. Картере повідомив, що коли у 2014 році з’явилися розмови про порушення з розподілом справ у ВГСУ, збори суддів скасували всі попередні спеціалізації. Також він додав, що про можливі зловживання під час авторозподілу він дізнався вже значно пізніше. Сам В. Картере допитувався потім у відповідному кримінальному провадженні, однак ніякого розвитку ця справа для судді не мала.
В. Картере також повідомив, що раніше став жертвою замовних публікацій у ЗМІ. А також зазначив, що судова реформа дала «шалений позитив» для країни, однак, на думку кандидата, вона йде дуже повільно, в судах, наприклад, не вистачає суддів. В цілому кандидат підтримує судову реформу.
Розповідаючи про користування Facebook, В. Картере зазначив, що у соціальних мережах суддя повинен бути стриманим та керуватись Кодексом суддівської етики.
16.08 Розглянута рекомендація щодо Віталія Зуєва — завідувача кафедри цивільного, господарського та екологічного права Університету митної справи та фінансів.
Питання до кандидата стосувалися неповної інформації у декларації. В. Зуєв пояснив, що подавав електрону декларацію перший раз і коли зрозумів помилки, виправити їх уже не було можливості.
Також кандидат розповів про власне бачення проблем юридичної освіти в Україні. На його думку, представники вузів МВС не могли обирати члені ВРП на з’їзді науковців 14 березня.
Окремі питання стосувалися екологічного та господарського права та спеціалізації кандидата під час наукової діяльності.
15.54 Наступний кандидат — суддя Вищого господарського суду України Надія Губенко.
Питань до судді не виникло.
15.48 Розглянута рекомендація члена Вищої ради правосуддя, судді ВГСУ Наталі Волковицької.
Доповідач, член ВРП Андрій Бойко зазначив, що знає Н. Волковицьку як професіонала та сумлінного колегу.
Питань до кандидатки не було.
15.43 Розглянута рекомендація судді Київського апеляційного господарського суду Юрія Власова.
Напередодні засідання у ВРП звернулися представники ГРД, які зазначили, що до походження майна судді виникають питання, зокрема до будинку судді, який він не декларував. Ю. Власов зазначив, що не декларував будинок тому, що він не у власності судді. Зараз суддя та його брат вирішують ситуацію з поділом будинку.
Щодо акцій, які були наявні у судді, Ю. Власов пояснив, що подарував акції брату.
15.31 Наступний кандидат — голова Господарського суду Закарпатської області Олег Васьковський.
Питань до кандидата не виникло.
15.02 Наступний кандидат — голова Вищої ради правосуддя, суддя ВГСУ Ігор Бенедисюк.
У зверненні ГРД, яке надійшло у ВРП вже сьогодні, мова йде про те, що І. Бенедисюк допустив недоліки при оформленні рішення про звільнення судді Шевченківського райсуду Києва Людмили Козятник 31 жовтня 2017 року. У відповідному рішенні був відсутній підпис члена ВРП Павла Гречківського. Це рішення потім було скасоване Великою Палатою Верховного Суду.
Доповідач Анатолій Мірошниченко задав кандидату питання щодо факту отримання ним нагородної зброї у 2015 році від Президента. Як зазначив доповідач, звернення у Адміністрацію Президента тоді надійшло від тодішнього заступника голови ВРЮ Олексія Мурав’єва 10 грудня 2015 року, тобто ініціювання питання про нагороду не було колегіальним. І. Бенедисюк зазначив, що про цю нагороду він потім сам дізнався випадково на урочистому заході у ВСУ. Питання про нагороду зброєю у пресі стало підніматися лише через два роки після нагородження. Також голова ВРП повідомив, що він колишній військовий.
Також піднімалося питання щодо історії з нібито наявністю у кандидата на початку 1990-х рр. громадянства РФ. І. Бенедисюк, як відомо, до 1994 р. був військовим суддею у РФ, але потім перевівся в Україну, звідки поїхав у 1980-ті навчатись у Москву. І. Бенедисюк заявив, що розповіді про нібито його колишнє російське громадянство є тенденційними. Процедуру переводу в Україну він почав ще у 1992 році. Швидко перевестись не вдалося, бо у військових судах України тоді не було вакансій. Про це була відповідь кадрових судових українських органів. Відповідні вакансії з’явилися лише пізніше.
У 1993 році кандидат отримав підтвердження українського громадянства. Цьому посприяло те, що тоді діяла угода в рамках держав СНД, згідно з якою офіцери, призвані на службу з держав-учасниць, зберігали громадянство тієї країни, де вони народилися та звідки йшли на військову службу. В листопаді 1993 р. І. Бенедисюк отримав відповідну довідку про підтвердження громадянства України.
«Я громадянин України з 24 серпня 1991 року, а підтвердження цьому отримав у 1993 році», — повідомив І. Бенедисюк.
У свою чергу, А. Мірошниченко повідомив, що на його думку, дії кандидата у історії з переведенням в Україну були адекватні ситуації, а російського громадянства І. Бенедисюк дійсно не набував. Також доповідач відкинув інші претензії щодо І. Бенедисюка, наприклад, рішення про відмову від запровадження відеотрансляції засідань дисциплінарних палат було рішенням ще усієї ВРЮ, а не особисто І. Бенедисюка.
Щодо ситуації з Л. Козятник А. Мірошниченко повідомив, що П. Гречківський взагалі не брав участі у розгляді її справи і саме тому не підписав рішення. «Велика Палата Верховного Суду прийняла таке рішення, яке прийняла. Вона помилилася, при всій повазі до неї», — зазначив А. Мірошниченко.
14.15 Наступний кандидат — суддя Господарського суду Вінницької області Олександр Банасько.
Відносно кандидата у ВРП надійшла інформація від громадянина Леоніда Прядка, в який він повідомив дані про приватизацію квартири дружиною кандидата, яка потім була подарована матері дружини. При цьому О. Банасько з дружиною досі живуть у цій квартирі, хоча зареєстровані в гуртожитку для глухих. Такі дії нібито потрібні судді для отримання нової квартири.
О. Банасько повідомив ВРП, що ця квартира була приватизована його дружиною ще до їх одруження. Суддя дійсно перебував на квартирному обліку. Після співбесіди у ВККС кандидат знявся з квартирного обліку.
Дружина судді — помічник судді в тому ж Господарському суді Вінницької області.
14.03 Перший кандидат — доцент кафедри трудового, екологічного та аграрного права навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Надія Багай. Питань до кандидатки не виникло.
Далі розглядаються рекомендації кандидатів у КГС ВС.
13.58 Розглянута рекомендація судді Апеляційного суду Чернівецької області Василя Яремка.
Єдиним питанням до кандидата стало питання щодо набуття квартири у 2014 році.
13.52 Розглянута рекомендація судді, заступника голови Придніпровського районного суду міста Черкаси Владислава Шиповича. Питань до кандидата не виникло.
13.45 Пройшов співбесіду суддя Оболонського районого суду Києва Максим Тітов. Член ВРП Ірина Мамонтова взяла по цьому питанню самовідвід.
Доповідач Вадим Нежура зачитав звернення ГРД стосовно того, що М. Тітов за два роки у 22 випадках закрив адміністративні справи по ст. 130 КУпАП за спливом строків. У відповідь М. Тітов пояснив, що тільки у 2017 році у нього було у провадженні близько 800 адміністративних справ про адмінправопорушення. У 2018 році таких справ було близько 600. У 2017 році у суді були велика проблема з суддями з повноваженнями — тоді в суді фактично працювали лише 8 суддів. Крім того, тільки у 2017 році М. Тітов розглядав близько 1,5 тис. цивільних справ, у 2018 — близько 1 тис. У 2017 році суддя розглядав у складі колегії ще більше 30 кримінальних проваджень. Він брав також участь у 90 засіданнях у відомій справі по звинуваченню у держзраді колишнього президента В. Януковича. Велике навантаження призвело до того, що М. Тітов був вимушений відкладати ті чи інші справи та переносити їх розгляд.
Вадим Беляневич помітив, що ст. 130 КУпАП має чіткі строки розгляду, яких суддя все ж мав би дотримуватись. А член ВРП Анатолій Мірошніченко зазначив, що з Реєстру судових рішень випливає, що суддя нечасто взагалі когось притягав до відповідальності по ст. 130. На це М. Тітов знову повідомив, що такий стан речей не є якимось злим умислом судді, а є наслідком надвеликого навантаження та недостатньої кількості суддів у Оболонському суді.
13.20 Наступний кандидат — заступник керівника апарату Верховного Суду України Валентин Сердюк.
До ВРП 18 березня звернулися працівники апарату ВСУ. Вони зазначили, що В. Сердюк без належних на те підстав очолив у 2018 році ліквідаційну комісію ВСУ, сприяв ліквідації цього суду та звільненню його працівників. Також вони попросили перевірити науковий стаж В. Сердюка.
Крім того, було повідомлено, що В. Сердюк є фігурантом кримінального провадження по ч. 2 ст. 172 (грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років) КК, яке розслідує ДБР. Провадження було розпочато на підставі заяви колишньої працівниці ще ВССУ, який також з 2017 року знаходиться у стані ліквідації.
Валентин Сердюк повідомив ВРП, що всі заяви та кримінальне провадження виникли у зв’язку з ліквідацією ВСУ у 2018 році. Він розповів, що судді ВСУ тоді не давали йому виконувати свої обов’язки. Суддям ВСУ, які ще залишились, виплачується заробітна плата через один з банків. На сьогодні у складі ВСУ, що знаходиться у процедурі ліквідації, ще залишаються 12 суддів, 6 працівників патронатної служби та 31 державний службовець.
Щодо кримінального провадження, то про його наявність В. Сердюк дізнався тільки у січні 2019 року, коли проходив співбесіду у ВККС. Ніяких слідчих дій відносно В. Сердюка не відбувалося. Також він повідомив, що з січня 2003 року постійно займається викладацькою діяльністю у приватному Міжнародному науково-технічному університеті ім. Ю. Бугая, який має відповідну ліцензію на підготовку правників. В. Сердюк є доктором юридичних наук.
13.05 Розглянута рекомендація щодо Наталії Сакари — доцента кафедри цивільного процесу Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Питань до кандидатки не виникло.
13.03 Співбесіду у ВРП пройшов суддя Апеляційного суду Волинської області Микола Русинчук. Цікаво, що ГРД спершу надало висновок стосовно кандидата, але потім його скасувало. Питань у ВРП до кандидата не виникло.
12.51 Наступний кандидат — Євген Петров, суддя Дружківського міського суду Донецької області. До нього виникли питання стосовно його наукового стажу. Суддя пояснив, що з 1999 по 2002 рік був ад’юнктом денного стаціонару кафедри цивільного права та процесу Харківського університету внутрішніх справ, а з 2002 року — викладачем кафедри цивільного права та процесу Донецького юридичного інституту. До жовтня 2014 року Є. Петров працював на посадах викладача, доцента та завідувача кафедри. З жовтня 2014 по грудень 2016 року він обіймав посаду професора на кафедрі цивільного права та правових дисциплін в Національному авіаційному університеті. Потім став суддею.
Головуючого Вадима Беляневича зацікавило, чи був Донецький юридичний інститут у системі МВС чи у складі Міносвіти. Є. Петров пояснив, що займався все ж науковою діяльністю у сфері права. Кафедра, на якій працював кандидат, навчала цивільних студентів, а не курсантів. Також він заперечив, що Донецький юридичний інститут належав до військових вузів. Усі навчальні плани, за його словами, погоджувалися саме з Міносвіти.
«У 2012 році, коли я брав участь у доборі на посаду судді, а потім отримував рекомендацію ВККС, до мене не виникало претензій», — зауважив Є. Петров, додавши, що на конкурс до ВС він ішов як кандидат з сукупним стажем. Втім, схоже, що В. Беляневича така позиція не задовольнила — він звернув увагу, що законодавство каже дещо про інше.
12.34 Наступний кандидат до КЦС ВС — голова Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко. Доповідач запитав у кандидата, чи зробив він висновки з дисциплінарної справи. Кандидат відповів ствердно.
12.25 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Олексій Осіян. Запитань не надійшло.
12.20 Наступний кандидат до КЦС ВС — доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету «Острозька академія» Руслан Лідовець. Члени ВРП поцікавилися даними анкети кандидата стосовно обрання його до органів місцевого самоврядування.
«Депутатом міської ради я був обраний вперше у 2002 році. Тоді депутати обиралися по мажоритарних округах, і мешканці моєї вулиці довірили мені цю високу місію. Потім була перерва, і останній раз я був обраний у 2015 році. Наразі я також є депутатом, працюю в земельній комісії. З 2012 року я не є членом жодної політичної партії. І я не є членом жодної громадської організації», — відмітив кандидат та зауважив, що розуміє, що набуття статусу судді несумісне з політичною діяльністю.
12.01 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Ірина Литвиненко. Доповідач задав питання стосовно висновку психологічного тестування щодо здатності відстоювати свою позицію. Кандидат відповіла, що здатна переконувати інших.
Олексій Маловацький запитав кандидата стосовно вміння застосовувати практику ЕСПЛ та ВС. «Чим Ваші справи демонструють вміння застосовувати практику Європейського суду з прав людини?» — зацікавився член ВРП. Кандидат навела кілька справ, зокрема в спорі про захист честі і гідності, в спорі Приватбанку до особи про стягнення заборгованості, у справі про встановлення батьківства. «Може, спочатку слід користуватися цивільним процесуальним законодавством, а потім Конвенцією? Ця репліка не потребує Вашої відповіді», — зауважили члени ВРП.
11.45 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Зарічного районного суду міста Суми Ганна Кривцова. Олексій Маловацький задав питання щодо справи, яку кандидат вказала як важливу.
11. 41 Наступний кандидат до КЦС ВС — заступник голови адвокатського об'єднання «Рада» Євгеній Краснощоков. «З 2007 по 2013 рік я працював за основним місцем роботи в агентстві «Рада» (це була юрособа, основним видом діяльності якої була діяльність у сфері права. Було передбачено надання довіреностей адвокатам, які працювали в цій компанії). При цьому я здійснював індивідуальну адвокатську діяльність, зокрема в кримінальних справах за призначенням», — відповів кандидат на запитання члена ВРП Олексія Маловацького щодо співмірності видів діяльності.
11.36 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Апеляційного суду Луганської області Євген Коротенко. Запитань до кандидата не надійшло.
11.28 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Апеляційного суду Одеської області Андрій Калараш.
Олексій Маловацький задав питання стосовно справи про поновлення на роботі особи, яка була незаконно звільнена. «Це була справа про поновлення на роботі начальника відділу заводу. Вона тривала більше 7 років, було грубе порушення процедури звільнення. У цій справі колеги винесли окрему ухвалу стосовно першої інстанції щодо порушення строків».
11.15 Наступний кандидат до КЦС ВС — доцент кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Вадим Ігнатенко. Запитань від членів ВРП не надійшло.
11.12 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Апеляційного суду Вінницької області Андрій Зайцев. Запитань від членів ВРП не надійшло.
11.12 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Апеляційного суду Донецької області Валентина Жданова. Запитань від членів ВРП не надійшло.
11.10 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Апеляційного суду Донецької області Ірина Дундар. Запитань від членів ВРП не надійшло.
11.03 Наступний кандидат до КЦС ВС — виконавчий директор управління проблемних активів та судового захисту департаменту правового забезпечення та стягнення боргів АТ «Сбербанк» Ігор Гулейков.
Доповідач від ВРП Вадим Нежура: «Ви вказали, що згідно ст. 39 КЗпП вважаєтесь таким, що не притягувався до відповідальності. Що Ви мали на увазі?» «У 2016 році я притягувався до відповідальності за порушення ПДД. Але оскільки минув рік, особа вважається такою, що не притягувалася до відповідальності», — відповів кандидат.
«Ви вказали в анкеті одну справу…. Вимога виселення фізичної особи юридичною особою відповідає способу захисту цивільних прав?» — запитав член ВРП. «Це була господарська справа, де позов було пред’явлено юрособою до юрособи. На той момент вимога відповідала способу захисту прав», — відповів кандидат. Член ВРП Олексій Маловацький поцікавився співмірністю виконання роботи кандидатом в якості штатного співробітника «Сбербанку» та представлення інтересів банку в якості адвоката з точки зору Правил адвокатської етики. Кандидат надав відповідні пояснення.
10.51 Наступний кандидат до КЦС ВС — суддя Апеляційного суду Волинської області Андрій Грушицький. До нього виникло питання стосовно категорій справ, які він розглядав та які викликали його цікавість з точки зору тлумачення норм права.
«У Вас не зазначені відомості щодо місця проживання», — зауважив доповідач від ВРП. «Я проживаю у квартирі, яка належить дружині та яка була подарована її матір’ю. І кожного року я вказую цю квартиру в декларації як власність дружини», — відповів А. Грушицький. «Бажано зазначати квартиру, якою Ви користуєтесь, бо в іншому випадку передбачена відповідальність», — зазначив доповідач.
10.37 Наступний кандидат до КЦС ВС — Воробйова Ірина, суддя Апеляційного суду Запорізької області. Єдине питання до кандидата стосувалося скасованого ГРД висновка.
10:30 Перший кандидат до КЦС ВС — Сергій Бурлаков, керуючий, адвокат, адвокатське бюро «Бурлаков і партнери». Питань до кандидата у членів ВРП не виникло.
У засіданні ВРП 19 березня не беруть участь кандидати у КГС ВС, члени ВРП Ігор Бенедисюк, Наталія Волковицька та Тетяна Малашенкова.
До ВРП надійшло звернення громадської організації про усунення від розгляду рекомендацій кандидатів голови Верховного Суду Валентини Данішевської.
За результатами розгляду питання ВРП голова Верховного Суду та член ВРП за посадою В. Данішевська буде брати участь у засіданні 19 березня.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВРП 18 березня розглянула рекомендації ВККС про призначення суддів Вищого антикорупційного суду і його Апеляційної палати та визначилася з тими, кого рекомендувати Президенту України для призначення. Всього були розглянуті 39 рекомендацій (27 у ВАС і 12 в АП ВАС).