Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи

15:50, 12 марта 2019
13 березня відбудеться розгляд комітетом ВРУ законопроектів про незаконне збагачення.
Законопроект Петра Порошенка про незаконне збагачення та його альтернативи
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

26 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України статті 368-2 Кримінального кодексу України (про незаконне збагачення), яким визнав зазначену статтю неконституційною. У рішенні Суду йшлось про те, що «Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України».

Нагадуємо, резонансна ст. 368-2 ККУ містила відомості щодо строків покарання у разі доведеної вини фігуранта у справі стосовно незаконного збагачення, та відомості, що саме розуміється під активами у значному розмірі та передачею активів.

Звичайно, подібне рішення викликало не лише активний суспільний резонанс, а й продуктивну роботу народних депутатів над новою редакцією зазначеної статті. Новина щодо рішення КСУ стала однією з топових в українському інтернет-просторі, і до обговорення долучилась величезна кількість пересічних громадян. Раніше «Судово-юридична газета» вже публікувала статтю про бурхливу реакцію користувачів соціальних мереж на скасування статті про незаконне збагачення.

13 березня 2019 року Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України розглядатимуться одразу п’ять законопроектів про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.

Вже наступного дня після проголошення рішення Конституційного суду на офіційному сайті Адміністрації Президента було оприлюднено інформацію про його намір подавати відповідний законопроект, оскільки негативна реакція користувачів соцмереж йома були зрозуміла, і питання мало бути врегульоване найближчим часом.

Президент зазначив, що він не буде коментувати рішення Суду, аби уникнути політичного тиску, проте скористається своїм правом законодавчої ініціативи. «Як Президент і як державний діяч я маю право діяти. Суд робить свою роботу, а я роблю свою», — прокоментував Петро Порошенко. Він підкреслив вважливість врегулювання означеного питання для антикорупційної політики України: «Ключові закони, які було ухвалено протягом останніх років, розроблені або підписані мною. Антикорупційне законодавство є цілісним, і впевнений, що неможливо вихоплювати, знаєте, окремі фрагменти з нього. Це може призвести до руйнації». І вже 28 лютого Петром Порошенком було підписано та зареєстровано на розгляд Верховної Ради обіцяний законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення».

Наразі у внесеному Президентом України законопроекті №10110 стаття про незаконне збагачення викладена у наступній редакції:

«1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі без законних на те підстав за відсутності ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

2. Ті самі діяння, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна».

Під активами у значному розмірі у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під передачею активів у цій статті розуміється «укладення будь-яких правочинів, на підставі яких виникає право власності або право користування активами, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладення таких правочинів».

Як вже писалося вище, ця тема не залишила байдужими багатьох законотворців, тому проект закону від Президента розглядатиметься 13 березня разом зі ще чотирма альтернативними.

Відмінність проекту, поданого народними депутатами Наталією Новак та Віктором Чумаком, від президентського полягає у визначенні активів. А саме, у законопроекті №10110-2 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» зазначається, що«під активами у значному розмірі, вартість яких значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел, у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, майнові права, інші об’єкти декларування, доходи від них або здійснені нею видатки, розмір (вартість) яких більш ніж на одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує доходи особи відповідно до останньої поданої нею декларації». 

Проект закону №10110-3 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне збагачення», поданий народним депутатом Мустафою Найємом, також має відмінність від проекту №10110: під значним розміром активів у ньому розуміються активи, розмір (вартість, оцінка) яких перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на відміну від тисячі неоподатковуваних мінімумів у законопроекті Петра Порошенка. Основний акцент народний депутат робить на тому, що склад злочину пов'язаний не з тим, що фігурант не може довести законність походження своїх активів, а з тим, що їх вартість значно перевищує його законні та належним чином відображені доходи. Адже, за словами М. Найєма, доводити законність активів людина взагалі не повинна. Це її право, а не обов’язок.

Свою версію закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення» вніс на розгляд і народний депутат та кандидат у президенти Сергій Каплін. Основною відмінністю його проекту від президентського є збільшення строків покарання, а також строку заборони обіймати певні посади. А покарання при вчинені означених діянь особою, що займає особливо відповідальне становище, пропонується у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. За словами народного депутата, такі радикальні способи покарання виправдані значною мірою тим, що закон має бути жорстким настільки, щоб про хабарі навіть думки не виникало.

Сергій Каплін пояснив основні тези свого законопроекту на своїй сторінці у мережі Facebook: «Подав альтернативний законопроект, який дозволить залізною рукою знищувати корупцію:

  • максимальні санкції у вигляді позбавлення волі;
  • значно розширив саме поняття незаконного збагачення, аби воно відповідало нормам міжнародної конвенції.

Зокрема, зазначаємо, ще це, передусім, значне збільшення активів, що перевищує можливі та реальні доходи».

Вносити зміни до законодавства про незаконне збагачення після резонансного рішення КСУ взагалі стало чимось на зразок частини програми для кандидатів на пост президента України. Так, Юрій Дерев’янко також вніс на розгляд Верховної Ради свій проект закону під №10110-4. Як зазначає сам автор, ним пропонується ув’язнювати корупціонерів до 15 років із конфіскацією майна та забороною обіймати державні посади, але головне — не звільняти від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за незаконне збагачення, що дозволить поновити розгляд справ, які наразі є закритими. Власне, у більших строках покарання, а також у переліку службових осіб, який депутатом пропонується внести до Кримінального кодексу, і є основна відмінність проекту закону президента можливого від проекту Президента діючого. Юрій Дерев’янко, як і Сергій Каплін, робить акцент та тому, що новий закон має бути більш жорстким та принциповим, ніж попередній.

Оскільки всі перераховані законопроекти є альтернативними основному проекту №10110, внесеному Президентом України Петром Порошенком, варто розглянути ще один основний проект закону, що також був зареєстрований 28 лютого — законопроект №10103 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за набуття у власність активів у незаконний спосіб», підготований за ініціативи ще одного кандидата на пост президента України Юлії Тимошенко. Його відмінністю від попередніх проектів є те, які що у проекті №10103 зазначається, що незаконність підстав набуття активів має бути визнано у судовому порядку, тоді як у проекті №10110 цей аспект висвітлено як відсутність ознак зловживання владою або службовим становищем чи ознак прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Таким чином, у порівнянні виходить, що у законопроекті №10103 незаконність набуття спочатку має бути визнана іншим рішенням суду, а вже потім можна говорити про притягнення до відповідальності, тоді як за президентським проектом №10110 у суді спочатку має бути доведено відсутність хабара чи зловживання повноваженнями.

Як зазначає сама автор документу Юлія Тимошенко, «рішення КС означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення цих осіб, будуть закриті. Так само, як і справи, які вже слухаються в суді. Це фактично відкриває посадовцям можливості для зловживань та вчинення кримінальних корупційних правопорушень».

Нагадаємо, раніше прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Кравець зазначив: «Рішення Конституційного Суду не дозволяє продовжувати кримінальне переслідування за ст. 368-2 КК. Це прикро, але остаточно. Розслідуватись далі діяння, які більше не вважаються злочинами, не можуть». Повний коментар Віталія Кравця стосовно того, чи можна перекваліфікувати статтю про незаконне збагачення та продовжити розслідування, «Судово-юридична газета» публікувала раніше.

Також нами було опубліковано коментар НАБУ стосовно скасування статті про незаконне збагачення.

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики