Велика Палата Верховного Суду у справі №904/7326/17 (постанова від 05 грудня 2018 року) висловилася щодо обов'язку приватного виконавця передавати матеріали виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби для приєднання до зведеного виконавчого провадження.
Положення Закону №1404-VIII «Про виконавче провадження» не зобов'язують приватного виконавця передавати виконавче провадження, яке перебуває у нього на виконанні, державному виконавцю з тієї підстави, що державний виконавець відкрив перше виконавче провадження щодо одного боржника.
Натомість ч. 5 ст. 5 цього Закону допускає передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому, або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої приватному виконавцю лише за заявою стягувача.
Системний аналіз норм законів №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і №1404-VIII свідчить про те, що законодавством визначено неоднаковий порядок дій для державних та приватних виконавців у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника; допустив можливість одночасного виконання судових рішень щодо одного боржника різними виконавцями у випадку обрання стягувачем приватного виконавця для примусового виконання виконавчого документа, тоді як Інструкція не може визначати такого обов'язку.
Закони №404-VIII, №1403-VIII та Інструкція фактично визначають три ключові процедури (механізми), пов'язані з рухом виконавчого документа та виконавчого провадження між приватними виконавцями та/або органами державної виконавчої служби, а саме: «об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження», «передача виконавчого документа» та «передача виконавчого провадження».
Механізм об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження передбачений статтею 30 Закону №1404-VIII та після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом може здійснюватися:
- органом державної виконавчої служби згідно з абзацом першим частини першої статті 30 Закону №1404-VIII, пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції (державна виконавча служба має визначений законом та підзаконними нормативними актами порядок взаємодії своїх органів:
державний виконавець може сам сформувати зведене провадження за наявності у нього декількох виконавчих документів або формування такого провадження може відбуватися у межах державної виконавчої служби шляхом передачі всіх виконавчих проваджень щодо одного боржника державному виконавцю, який першим відкрив виконавче провадження);
- приватним виконавцем згідно з абзацом другим частини першої статті 30 Закону №1404-VIII, пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції (формування зведеного виконавчого провадження та приєднання до нього наступних проваджень у випадку звернення до цього ж приватного виконавця стягувача чи стягувачів з виконавчими документами щодо одного й того ж боржника).
При цьому в обох зазначених випадках згоди стягувача на формування зведеного виконавчого провадження чи приєднання до нього інших проваджень не потрібно, оскільки не йдеться про зміну виконавця.
За змістом положень законодавства, яким визначено порядок здійснення виконавчого провадження, будь-яка передача виконавчого документа чи виконавчого провадження від одного виконавця до іншого здійснюється лише за згодою стягувача.