Депутати гармонізують кримінальне законодавство з міжнародним правом

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект №9438 щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого дозволить привести законодавство України про кримінальну відповідальність у відповідність до положень міжнародного права в частині відповідальності за основні злочини за міжнародним правом та катування.

На сьогодні КК України не передбачає кримінальної відповідальності за злочини проти людяності, воєнні злочини, що являють собою порушення звичаєвого, а не договірного міжнародного гуманітарного права.

Ці специфічні прогалини у вітчизняному кримінальному законодавстві України виникли не через те, що останнє перестало «встигати» за суспільно-політичним життям, а зумовлені тим, що від моменту прийняття КК його положення системно не узгоджувалися з сучасним міжнародним правом та тенденціями його імплементації в національні правові системи в аспекті кримінальної відповідальності за так звані злочини за міжнародним правом.

Під час обговорення зазначалося, що цілями законопроекту є забезпечення криміналізації так званих основних злочинів за міжнародним правом (геноцид, агресія, злочини проти людяності та воєнні злочини); забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів; удосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування у максимальній відповідності з вимогами сучасного міжнародного права.

Проектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою ст. 81 «Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів незалежно від місця їх вчинення», згідно з якою «громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які вчинили агресію (ст. 437), злочини проти людяності (ст. 4371), воєнні злочини (ст. 438–4386) або геноцид (ст. 442), підлягають кримінальній відповідальності на підставі цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину».

Законопроектом також передбачається внести зміни до ст. 44 «Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності», ст. 49 «Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності», ст. 68 «Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті», ст. 75 «Звільнення від відбування покарання з випробуванням», ст. 80 «Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку», ст. 963 «Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру» Кримінального кодексу, якими встановити норми про особливості кримінальної відповідальності за катування, агресію, геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини.

За задумом авторів проекту, строк давності не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у ст. 109-¹¹⁴¹, катування (ч. 4 ст. 127) або злочинів проти основ міжнародного права, передбачених ст. 437-⁴³⁸⁶, 442 цього Кодексу.

Щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених на тимчасово окупованій території України, перебіг давності зупиняється з моменту вчинення таких злочинів. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням, її затримання або з часу офіційної деокупації відповідної території (втрати чинності законодавства України про відповідну тимчасово окуповану територію України).

Довічне позбавлення волі за готування до злочину та за замах на злочин не застосовується. У такому разі покарання призначається, виходячи з максимального строку найбільш суворого виду покарання, альтернативного довічному позбавленню волі, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Правила, передбачені цією частиною статті, не застосовуються до осіб, які вчинили злочини проти основ національної безпеки України, передбачені ст. 109–1141, злочини проти основ міжнародного права, передбачені ст. 437, 4371, 438, 4383, 4384, 4385, а також злочини, передбачені ст. 449, 451 цього Кодексу.

Звільнення від кримінальної відповідальності не може бути застосоване до осіб, які вчинили катування (ч. 4 ст. 127), агресію (ст. 437), злочини проти людяності (ст. 4371), воєнні злочини (ст. 438–4386), геноцид (ст. 442).

Проектом пропонується: удосконалити положення щодо відповідальності за катування (ст. 127 Кримінального кодексу в редакції проекту); передбачити особливості кримінальної відповідальності за злочини проти основ міжнародного права (розділ ХХ Особливої частини КК у редакції проекту); викласти у новій редакції окремі положення Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, ч. 8 ст. 214, ч. 2 ст. 216, ч. 2 ст. 2971, а також ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні». Депутати вважають, що не може бути застосовано амністію до осіб, засуджених за агресію, злочини проти людяності, воєнні злочини або геноцид.

Крім того, будуть внесені істотні уточнення у ст. 442 «Геноцид» (до речі, жодного вироку за цією статтею на території України не виносилося).

Пропонується змінити розділ ХХ КК, перейменувавши його у «Злочини проти основ міжнародного права», та доповнити кодекс розділом ХХI «Злочини проти міжнародного правопорядку», до якого включити наступні норми:

Стаття 448. Публічні заклики до акту агресії.

Стаття 449. Застосування зброї масового знищення.

Стаття 450. Розробка, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення.

Стаття 451. Посягання на життя представника іноземної держави.

Стаття 452. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист.

Стаття 453. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала.

Стаття 454. Піратство.

Стаття 455. Найманство.

Водночас у розділ ХХ кодексу повинні увійти:

Стаття 436-2. Особливості кримінальної відповідальності за злочини проти основ міжнародного права.

Стаття 437. Агресія.

Стаття 437-1. Злочини проти людяності.

Стаття 438. Воєнні злочини проти осіб.

Стаття 438-1. Воєнні злочини проти правосуддя.

Стаття 438-2. Воєнні злочини проти власності.

Стаття 438-3. Воєнні злочини проти гуманітарних операцій та використання символів.

Стаття 438-4. Воєнні злочини, які полягають у застосуванні заборонених методів ведення війни.

Стаття 438-5. Воєнні злочини, які полягають у застосуванні заборонених засобів ведення війни.

Стаття 438-6. Воєнні злочини проти рухомих та нерухомих цінностей, будівель та центрів, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права.

Стаття 442. Геноцид.