Бажання влаштувати дебош у судовому засіданні суттєво вдарить по кишені

15:07, 20 февраля 2019
Нерідко у суді емоції учасників процесу переважають над здоровим глуздом. Знервовані позивачі, свідки і відповідачі часом поводяться неадекватно, інколи слухання перетворюється на справжнє шоу. Чим же загрожує такий прояв неповаги до правосуддя?
Бажання влаштувати дебош у судовому засіданні суттєво вдарить по кишені
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

За останні роки значно зросла кількість випадків зневажливого ставлення до служителів Феміди. З огляду на це Рада суддів України прийняла рішення №62 від 26.10.2018, в якому звернула увагу на те, що жоден з таких випадків не повинен залишатися без належного реагування з боку органів судової влади, та схвалила Рекомендації стосовно притягнення до відповідальності за такі адміністративні правопорушення.

Що ж вважається проявами неповаги до суду? Невиконання вказівок судді, порушення порядку, образи присутніх словами чи діями (грюкання дверима, бійки, кидання предметами чи обливання водою, займання місця прокурора) — ось лише частина діянь, за котрі можна отримати покарання. За свої вчинки доводиться відповідати не тільки сторонам у суді, а й журналістам і «громадським активістам».

Також суд нерідко стикається з тим, що окремі учасники процесу не з'являються в судове засідання, чим обурюють як своїх опонентів, так і суддів. Крім того, це призводить до затягування судового процесу. Звичайно, така поведінка не має залишатися безкарною.

У кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення її до відповідальності за ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).

У диспозиції вказаної статті наведено чіткий перелік діянь, які розцінюються як неповага до суду:

- злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;

- непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

- порушення порядку під час судового засідання;

- вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил;

- невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.

За загальним правилом, провадження у таких справах у судах загальної юрисдикції матиме три стадії:

- порушення справи про адміністративне правопорушення;

- розгляд такої справи;

- виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

При цьому питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва. З моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або відразу після закінчення судового засідання суд констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію ст. 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до розгляду такої справи.

Цікавим є те, що процедура фіксації прояву неповаги до суду є відмінною від фіксації будь-якого іншого адміністративного правопорушення. При розгляді справи за ст. 185-3 КУпАП у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах передбачено обов’язкове складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення (ст. 255 КпАП). Натомість при розгляді справи іншими судами (місцевими господарськими та адміністративними, апеляційними, вищими спеціалізованими та ВС) складання такого протоколу необовязкове.

Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду має вирішуватися судом негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення, судам рекомендують долучати постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП, до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду.

Якщо під час розгляду цивільної, господарської, кримінальної, адміністративної справи оголошено перерву через неповагу до суду, з моменту оголошення такої перерви в судовому розгляді дії суду переходять у площину адміністративного процесу, у зв’язку з чим суд повинен керуватися виключно нормативними положеннями КУпАП.

Крім того, ч. 2 ст. 277 КУпАП встановлений скорочений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення у вигляді прояву неповаги до суду — протягом доби.

Ст. 185-3 КУпАП передбачає штраф у розмірі від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 2550 грн відповідно). А вже за ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адмінстягнення, особа може: заплатити від 2550 до 4250 грн, або відправитися на виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, або дістати до 15 діб адмінарешту.

І дійсно є такі, кому доводилося двічі платити за свої проступки. Так, 3 березня минулого року один громадянин з’явився на засідання в Славутському міськрайонному суді Хмельницької області у стані алкогольного сп’яніння. Через це розгляд справи був припинений. Порушник визнав свою вину, а суд призначив йому штраф у розмірі 850 грн. Та уже 7 березня цей чоловік знову прийшов до судової зали напідпитку. Цього разу суд обрав суворіше покарання — адмінарешт строком на 15 діб.

Варто зазначити, що штраф за неповагу до суду накладається лише за відсутності порушень з боку судді. Якщо служителем Феміди було порушено право на захист, що суперечить практиці Європейського суду з прав людини, або ж справу було розглянуто з порушенням процедури без дослідження доказів, не заслуховуючи свідків, постанова суду про адміністративне правопорушення у вигляді неповаги до суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

Оскаржити постанову за прояв неповаги до суду можна в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Інколи доходить навіть до оскарження таких рішень у Європейському суді з прав людини (далі — ЄСПЛ).

Так, у березні минулого року ЄСПЛ виніс рішення у справі «Михайлова проти України» та постановив виплатити громадянці України Олені Михайловій 3000 євро компенсації за 5 діб незаконного адміністративного арешту.

Заявниця, виступаючи перед судом у власних інтересах, заявила відвід головуючому. Як підставу відводу вона вказала упередженість судді при розгляді іншого спору, в якому вона брала участь як юрист, а також висловила свою точку зору щодо справедливості розгляду цим же суддею інших справ. Суддя перервав промову пані Михайлової та попередив, що розцінює викладені нею факти як прояв неповаги до суду. Далі на жінку склали протокол за ст. 185-3 КУпАП, і згодом розпочалося слухання справи по суті іншим суддею. Коли заявниця намагалася пояснити свої причини для відводу судді Б., суддя В. перервав її промову та погрожував їй ще одним звинуваченням у зневазі до суду. Суддя В. визнав пані Михайлову винною у прояві неповаги до судді Б. та призначив покарання у вигляді адміністративного арешту на 5 діб.

Жінка звернулася за захистом своїх прав до Європейського суду, який визнав, що у цій справі були порушені вимоги неупередженості суду, заявниці не було надано достатньо часу та можливостей для підготовки захисту, а також порушене її право на свободу вираження своєї думки. ЄСПЛ призначив заявниці компенсацію нематеріальної шкоди в сумі 3000 євро.

Взагалі, як показує практика, відповідальність для порушників порядку в судовому засіданні наступає не завжди. За подібні дії різні судді ухвалюють неоднакові рішення: хтось із власників мантій виявляє милосердя до правопорушників і обмежується усним зауваженням, інші притягують таких осіб до відповідальності та постановляють стягнути штраф.

У зв’язку з цим виникає питання: чи існує чітка межа розумної критики громадськості, свободи преси чи адвокатської діяльності та прояву неповаги до судді чи суду? Відповідь на це питання, вочевидь, кожен суддя бачить по-своєму, а апеляція — по-своєму.

Раніше заступник голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов в ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» поділився своїми міркуваннями стосовно доцільності складання таких протоколів: «У професійних суддів є певний досвід суддівського правозастосування, і в деяких випадках вони, прогнозуючи, що станеться далі, не приймають гострих рішень. Маю на увазі, наприклад, покарання за неповагу до суду: нібито кодекс дозволяє, але це адміністративне правопорушення на межі з кримінальним. Європейський суд з прав людини вимагає участі прокурора, що в господарських або цивільних справах не є природним, тому таке швидке застосування норм без обґрунтування всіх обставин призводить до того, що рішення щодо неповаги до суду, яке було підтримане в інших інстанціях і дійшло до КГС, на жаль, було скасоване».

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики