Зміни в Кримінальному процесуальному кодексі та запровадження повної звуко- та відеофіксації судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду клопотань слідчими суддями стали справжнім викликом для судової влади. Вже чітко можна казати, що суди та Державна судова адміністрація не готові до цього процесу в повній мірі. Так само великі проблеми виявлені і напередодні запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), до повноцінного запуску якої залишилось лише два місяці. Як в нових умовах працюють столичні судді та як вони намагаються вийти зі складної ситуації, «Судово-юридичній газеті» розповіла заступник голови Дніпровського районного суду м. Києва Оксана Бірса.
«У двох будівлях Дніпровського районного суду м. Києва встановлено два комплекси «Акорд» — по одному на кожну будівлю, які дозволяють проводити звуко- та відеофіксацію судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду клопотань слідчими суддями. Територіальне управління Державної судової адміністрації має намір встановити у суді кількість комплексів «Акорд», яка дорівнює кількості слідчих суддів у Дніпровському районному судді. Усього в суді зараз працює 6 слідчих суддів та 12 суддів, які розглядають кримінальні провадження. Якщо ДСА виконає свою обіцянку, то суд буде повністю забезпечений комплексами звуко- та відеофіксації судових засідань з відповідним програмним забезпеченням. Втім, не зовсім зрозуміло, що заважало ТУ ДСА обладнати судові зали системою «Акорд» заздалегідь, оскільки зміни до ч. 5 ст. 27 КПК були прийняті Верховною Радою ще у листопаді 2017 р. Тим більше, що суд завчасно довів до ДСА потреби у техніці та обладнанні.
На мою думку, якщо тлумачити зміни у ч. 5 ст. 27 та інші зміни у КПК, що набрали чинності з 1 січня 2019 р. буквально, складається так, що треба фіксувати за допомогою звуко- та відеофіксації як усі кримінальні провадження, так і клопотання на стадії досудового розслідування. Але якщо звернути увагу на назву закону, яким вносились зміни у КПК — «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», то виглядає так, що йдеться лише про фіксування клопотань слідчими суддями під час досудового слідства. Наш суд звертався за відповідним роз’ясненням до Київського апеляційного суду, однак наразі відповіді не отримав. На сьогодні, щоб уникнути в подальшому скасувань з підстав відсутності фіксації, ми застосовуємо звуко- та відеофіксацію як до кримінальних справ, так і до клопотань, що розглядають слідчі судді, та чекаємо на подальші роз’яснення.
Як у такій ситуації судді будуть розподіляти час на розгляд справ у залах судових засідань, ще до кінця не вирішено. Однак зрозуміло, що вирішити цю проблему потрібно. Хоча, на мій погляд, якщо впроваджувати звуко- та відеофіксацію засідань у більш широкому розумінні, ситуація з залами засідань взагалі не може бути вирішена. Якщо розгляд кримінальних справ ще якось можна передбачити, тому що вони призначаються заздалегідь, то спланувати роботу слідчого судді набагато складніше. Клопотання від органів досудового розслідування можуть поступити у будь-який момент та в будь-якій кількості. Наприклад, у Дніпровський райсуд м. Києва лише в день може надходити як 10-12 клопотань від органів досудового розслідування, так і до 100 таких клопотань. Тому проблеми з залами нескладно передбачити. Навіть якщо судді-криміналісти зроблять графік розгляду справ у залах з комплексами «Акорд», то він все одно буде дещо умовний, бо перевагу доведеться в будь-якому разі надавати слідчим суддям. До речі, вже давно в нашому суді слухають справи у кабінетах не тільки судді-цивілісти, а навіть і судді-криміналісти — у тих випадках, коли кількість учасників у справі дозволяє розмістити їх в кабінеті.
Якогось особистого дискомфорту власне від самих нововведень у суддів Дніпровського районного суду м. Києва немає, до них можна звикнути, але велика проблема в технічному забезпеченні. Співробітники суду знають, як налаштовувати і використовувати «Акорд», з більш складними проблемами ми звертаємося до ТУ ДСА. Але ж треба ще все своєчасно підключити, перевірити та як слід протестувати. На все це потрібен час.
Слід розуміти, що навіть зі звичайним звукозаписом за допомогою системи «Камертон» час від часу виникають проблеми. Буває, що звук на записі відтворюється погано, або запис може взагалі не прослуховуватися. Відсутність аудіозапису судового засідання є однією з підстав для скасування рішення першої інстанції вже під час апеляційного розгляду. Так само, вірогідно, буде і з відеофіксацією процесу. Вже зараз виявлена проблема з тривалістю запису — не всі диски мають належний обсяг пам’яті. Це створює незручності під час розгляду справ, бо деякі засідання тривають годинами, після них може накопичуватися велика кількість цих дисків, які, не зрозуміло як, треба зберігати. І дуже не хочеться, щоб хоча б один з них виявився з неякісним записом, що може стати підставою для скасування.
Не менше, або навіть більше, проблем з ЄСІТС та електронним судом. Цей проект реалізується в Дніпровському райсуді ще з 2018 р. Ми сподіваємося, що все ж таки буде певне відтермінування повноцінного запуску цієї системи. Вже зараз можна сказати, що ми не встигаємо відсканувати всі справи, які є в провадженні суду до 15 березня 2019 р. На дві будівлі суду є кілька сканерів, в годину кожен з них може сканувати близько 60 аркушів. Але попередньо всі справи треба розшити, потім відсканувати кожен аркуш, а потім зшити справу знову в правильному порядку. У мене в провадженні є кримінальна справа, в якій лише один обвинувальний акт складає понад 20 томів. Тільки на її сканування потрібно кілька тижнів. Але ніяких додаткових працівників для такої роботи суду не має. Працівників апарату вдається залучати для такої роботи не завжди, бо у них є й інші обов’язки. Я теж не можу віддати для цього свого помічника чи секретаря, тому що вони мені потрібні для забезпечення здійснення правосуддя. Дуже хотілося б, щоб сканувалося лише те, що поступає в суд з 1 січня.
Є багато питань і по практичній роботі зі сканованими справами. Це не просто для суддів, навіть з точки зору зручності та швидкості процесу. Не зрозуміло, чи зможуть зі сканованими документами працювати сторони — як звичайні громадяни, так і адвокати з представниками правоохоронних органів. Питання виникає і по якості документів та, особливо, їх ідентичності. Вже зараз деякі громадяни ставлять під сумнів документи в сканованому чи електронному вигляді, кажучи, що не знають, чи це справжній документ, чи то підробка. До всього цього слід додати те, що у нас судді ще їздять в колегії один до одного в іншу будівлю суду. Іноді по декілька разів на день. Отже, як будуть розглядати справи судді Дніпровського райсуду м. Києва в нових умовах, до кінця не зрозуміло».
Раніше "Судово-юридична газета" повідомила про ситуацію з відеофіксацією та впровадженням ЄСІТС в Голосіївському райсуді м. Києва