В Касаційному адмінсуді ВС підбили підсумки роботи за півроку

Навантаження на суддів КАС ВС не зменшується і є досить великим, бо до суду надходить дуже багато касаційних скарг. Вітм, третина справ, які були в обороті, КАС ВС розглянуті, і це чимало (подробиці читайте в інтерв’ю голови КАС ВС Михайла Смоковича «Судово-юридичній газеті»).

Більш детальні цифри були озвучені під час зборів суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 27 липня.

Як зазначив Голова КАС ВС Михайло Смокович, півроку роботи — цілком достатній строк для оцінок та висновків.

Так, упродовж першого півріччя 2018 року на розгляді в КАС перебувала понад 61 тисяча справ і матеріалів.

За цей час на розгляд до суду надійшло 55,6 тисяч справ і матеріалів. Цей показник складають 36,6 тисяч справ і матеріалів, переданих з Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, та 19 тисяч нових матеріалів.

Передавання, реєстрація та розподіл між суддями справ ВСУ та ВАСУ здійснювався упродовж січня–березня поточного року. Непоодинокими були випадки, коли суддя упродовж дня отримував майже 100 справ.

Упродовж цього періоду щодня здійснювався моніторинг показників надходження справ до суду, у тому числі в розрізі рівномірного навантаження суддів. «Ця робота здійснювалася для того, щоб оперативно приймати рішення у разі наявності дисбалансу в навантаженні суддів», — відзначив Михайло Смокович.

Так, вже 2 січня цього року рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді був змінений коефіцієнт форми участі судді, який не є суддею-доповідачем, у розгляді адміністративної справи з 0,5 до 0,05 та забезпечено рівномірне надходження справ до судді як судді-доповідача.

З квітня місяця до суду надходили лише нові матеріали.

Це наочно видно на графіку. Також це графічне зображення демонструє стан щомісячного розгляду справ. Примітно, що з березня кількість розглянутих справ і матеріалів перевищує 3 тисячі одиниць, а з квітня перевищує показник надходження справ.

«Таку тенденцію ми зобов’язані зберегти, оскільки це означає, що судді справляються з кількістю матеріалів, що надходять до них на розгляд, та одночасно зменшується кількість справ, що очікують розгляду», — відмітив Михайло Смокович.

Загалом, упродовж січня-червня 2018 року судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді розглянули майже 19 тисяч справ та матеріалів, що становить третину від загальної кількості справ і матеріалів, що перебували на розгляді.

У січні-червні поточного року судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді за результатом розгляду матеріалів касаційних скарг повернули 6 479 заяв, скарг, відмовили у відкритті провадження щодо 3 879 заяв, скарг.

Співвідношення кількості ухвалених рішень про повернення заяв, скарг та про відмову у відкритті провадження залишається сталим упродовж останніх років. Повернення заяви, скарги є наслідком недотримання заявником вимог щодо її оформлення.

«В умовах оновленого процесуального законодавства такі випадки можуть мати місце. Однак ми повинні з’ясувати найпоширеніші причини, що призводять до повернення звернень, для того щоб відреагувати на таке масове явище», — зазначив голова КАС ВС.

Він додав, що показник, який характеризує кількість відмов у відкритті касаційного провадження, — це результат дії нових процесуальних фільтрів. Конституція України передбачає обов’язковий апеляційний перегляд судових рішень. У Кодексі адміністративного судочинства закріплено, що рішення апеляційних судів є остаточними і перегляду в касаційному порядку не підлягає, крім окремих випадків.

Серед таких випадків — рішення апеляційних судів у справах, що стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Щодо касаційної скарги, може бути відкрите провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Фільтрами є також визначення строку на касаційне оскарження, питання судового збору.

Своєрідним фільтром можна назвати відмову у відкритті провадження, якщо Верховний Суд вже виклав у своїй постанові при розгляді типової зразкової справи висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного у касаційній скарзі.

«У багатьох вказаних випадках визначення поняття «фільтр» — це оціночне судження суду, тож для єдиної практики необхідно мати більш конкретні критерії, оскільки питання фільтрів безпосередньо пов’язані з правом на доступ до суду.

Для узагальнення цих питань вже достатньо напрацьовано практики, тому наступний крок повинні зробити аналітичні підрозділи суду», — вважає Михайло Смокович.

Упродовж півріччя по суті судді розглянули 8 117 справ, з них 7 822 справи у касаційному порядку.

За результатами розгляду справ за касаційними скаргами, у яких судові рішення переглянуто, 5 983 судових рішень залишено без змін, або 76% загальної кількості розглянутих справ у касаційному порядку, 1 839 судових рішень змінено або скасовано, що становить 24%. Із скасованих судових рішень:

599 — із направленням справи на новий розгляд;

459 — із ухваленням нового судового рішення;

382 — із залишенням рішення суду першої інстанції без змін;

251 — із направленням справи для продовження розгляду.

«Суди першої та апеляційної інстанції повинні ретельно вивчити підстави направлення справ на новий розгляд, оскільки ухвалення саме таких рішень Європейський суд з прав людини найчастіше визначає причиною надмірної тривалості розгляду справ. Те саме також стосується вивчення причин направлення справ для продовження розгляду. Суди апеляційної інстанції повинні з’ясувати причини скасування законних рішень судів першої інстанції. Судді Верховного Суду зобов’язані допомогти судам нижчого рівня у цій роботі, використовуючи інформацію про скасування судових рішень під час спільних нарад, круглих столів тощо», — додав голова Касаційного адмінсуду.

Серед показників надходження та розгляду справ і матеріалів за категоріями адміністративних справ у першому півріччі найбільшу кількість становлять податкові справи (18 465 справ і матеріалів надійшло та 6 900  розглянуто).

Наступною категорією справ, які домінують в надходженні і розгляді, є так звані «соціальні» справи (надійшло 11 948 справ і матеріалів, розглянуто 5 219).

З відносин публічної служби надійшло 5 279 справ і матеріалів, розглянуто 1600. Справ і матеріалів з приводу регулювання містобудівної діяльності та землекористування надійшло 4 969, розглянуто 1 152.

Ще на одну категорію справ необхідно звернути увагу. Це справи та матеріали з приводу реалізації публічної фінансової політики, яких надійшло 4824, розглянуто 613. Більш детально ця інформація зображена в гістограмі.

«Продовжуючи тему спеціалізації суддів, хочу зазначити, що нам необхідно ретельно попрацювати над класифікацією категорій адміністративних справ. На сьогодні ці категорії визначаються в Загальному класифікаторі спеціалізацій суддів та категорій справ, який затвердила Державна судова адміністрація України. Робоча група, створена в суді, запропонувала зміни до цього класифікатора. Напрацювання робочої групи ґрунтуються на тому досвіді, який вже напрацьовано в суді. Впровадження цих пропозицій дозволить мінімізувати кількість самовідводів суддів, заявлених у зв’язку з неправильним визначенням спеціалізації суддів. При цьому хочу зауважити, що Класифікатор — це «живий» документ, який чутливо реагує на зміни в законодавстві, тому робота, яку започаткувала робоча група, має стати постійною. Велике значення для розуміння класифікації мають роз’яснення щодо його застосування та навчання працівників апаратів судів, секретаріату КАС, відповідальних за внесення даних про категорію справ в автоматизовану систему документообігу суду. Тому пропоную звернутися до Державної судової адміністрації України з пропозицією розробити роз’яснення до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, і запровадити постійне навчання працівників апаратів судів щодо його застосування», — підкреслив Михайло Смокович.

На кінець звітного періоду показник нерозглянутих справ і матеріалів становить 41 408 справ і матеріалів, або 68% загальної кількості справ і матеріалів, що перебували на розгляді.

«Незважаючи на надмірне навантаження, наша ціль — єдина судова практика, спрямована на захист прав людини», — відмітив голова КАС ВС.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд забезпечує єдність судової практики виключно через судові рішення.

Процесуальний закон містить кілька механізмів, спрямованих на досягнення цієї цілі.

Так, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, у разі виникнення потреби відступити від раніше сформованої позиції колегія суддів передає справу на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду; палата — на розгляд об'єднаної палати або Великої Палати; об'єднана палата — на розгляд Великої Палати.

Станом на 1 липня 2018 року на розгляд палати передано 5 справ, об’єднаної палати — 2 справи та на розгляд  Великої Палати Верховного Суду — 380 справ.

Як відомо, зі змінами в КАСУ введено інститут зразкової справи як ефективний та оперативний інструмент забезпечення єдиної судової практики.

У звітному періоді до суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді надійшло 45 подань про розгляд типових справ як зразкових. З урахуванням кількості нерозглянутих подань на початок звітного періоду у Касаційному адміністративному суді перебувало 47 таких подань.

Упродовж звітного періоду розглянуто 44 подання. Із них 3 подання, або 7% розглянутих подань, повернуто, щодо 34 подань (77%) у відкритті провадження у зразковій справі відмовлено. На підставі 7 подань, або 16%, справи вирішено по суті. Із них вимоги задоволено у 3 справах.

На кінець звітного періоду не розглянуто 3 подання, або 6% подань, що перебували на розгляді.

На підставі судових рішень, ухвалених у зразкових справ, які набрали законної сили, підготовлено правові висновки, які направлено до державних органів влади для виконання.

«Я вже неодноразово наголошував на тому, що нині вага рішення суду касаційної інстанції зросла. Судді судів нижчих інстанцій мають ухвалювати рішення з урахуванням практики Верховного Суду. Це зобов’язує суддів касаційного суду виготовляти доступні, чіткі та зрозумілі судові рішення. Такою ж має бути його форма. Я хочу подякувати робочій групі, яка розробила зразки судових рішень та інших документів для створення та налаштування їх шаблонів в автоматизованій системі документообігу суду, та зборам суддів, які їх підтримали. Це дало змогу реалізувати в автоматизованій системі документообігу суду близько 500 шаблонів документів. Завданням на наступне півріччя є продовження роботи над змістом судового рішення та впровадження єдиної форми судового рішення в усьому суді», — відзначив Михайло Смокович.

«Коли ми говоримо про єдину судову практику, то розуміємо, що такою вона може стати за активної та постійної підтримки науковців.

Про це я також зазначав під час робочої зустрічі з членами Науково-консультативної ради при Верховному Суді, яка відбулася 20 квітня 2018 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду.

Ми вже звернулися до членів НКР щодо процесуальних фільтрів в процедурі допуску касаційної скарги до розгляду в суді касаційної інстанції. Ці питання необхідно досить детально вивчати, у тому числі із залученням суддів з інших країн. Ми не можемо допустити помилки, коли, повторюся, вирішується питання доступу людини до правосуддя.

Також звернулися з завданнями до членів НКР щодо соціальних спорів і спорів, пов’язаних із зверненням податкових органів до платників податків в порядку, передбаченому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства.

Наразі дуже важливе питання — це розуміння поняття «інтерес». Громадянин захищає в суді права, свободи та інтереси. Це поняття уже досліджувалося Конституційним Судом України, є його рішення, але все одно проблеми виникають», — додав він.