Здания и транспорт, в частности, объекты тепло- и электроснабжения, подпадающие под действие норм международного гуманитарного права, будут маркировать эмблемами по единому стандарту. Соответствующие правила предусмотрены постановлением Кабинета Министров от 21 октября 2022 г. № 1199, которым утвержден Порядок маркировки в особый период зданий и сооружений, транспортных средств, подпадающих под действие норм международного гуманитарного права, соответствующими опознавательными знаками (эмблемами)
Действие этого Порядка распространяется на:
Образец международного опознавательного знака гражданской обороны
Международным опознавательным знаком гражданской обороны является голубой равносторонний треугольник на оранжевом фоне, один из углов треугольника направлен вертикально вверх, ни один из углов треугольника не касается края фона.
ОБРАЗЕЦ вариантов применения специального опознавательного знака культурных ценностей
Специальный отличительный знак культурных ценностей имеет вид щита, обостренного снизу, разделенного на четыре части синего и белого цвета. Щит состоит из квадрата синего цвета, один из углов которого вписан в заостренную часть щита, и синего треугольника над квадратом. Квадрат и треугольник разграничиваются по бокам треугольниками белого цвета.
Знак используется однократно, что означает усиленную защиту, и может размещаться на флагах или нарисован на определенном предмете.
Знак используется трехкратно, что означает усиленную защиту, и может размещаться на флагах или нарисован на определенном предмете.
ОБРАЗЕЦ международного специального знака для объектов, установок и сооружений, содержащих опасные силы
Международным специальным знаком для объектов, установок и сооружений, содержащих опасные силы, является группа трех кругов ярко оранжевого цвета, одинакового размера, размещенных на одной и той же оси. При этом расстояние между каждым из кругов должно составлять один радиус, изображенный на рисунке.
Если знак наносится на флаг, то флаг должен быть белого цвета. На флаге расстояние между внешними границами знака и близлежащими сторонами флага равно одному радиусу круга.
ОБРАЗЕЦ И ОПИСАНИЕ специального опознавательного знака поисково-спасательных единиц
Распознавательная эмблема, которой по международному обычаю маркируются поисково-спасательные единицы (морские и воздушные суда, укомплектованные обученным персоналом и оснащенные оборудованием, пригодным для быстрого проведения операций по поиску и спасению людей), состоит из аббревиатуры англоязычного определения поиска и спасения (Search and Rescue ).
«SAR»
Опознавательная эмблема наносится на обоих бортах или надстройке судна.
Цвет эмблемы должен быть контрастным относительно цвета борта, надстройки, палубы.
Размер опознавательной эмблемы выбирается в зависимости от размера поверхности, на которую он наносится, с учетом необходимости максимальной видимости.
Ниже приводим некоторые нормы Порядка (на языке оригинала).
Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється шляхом використання розпізнавальних знаків (емблем), зокрема:
1) розпізнавальних емблем Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала — для позначення медичних формувань та санітарно-транспортних засобів, у тому числі тих, що належать організаціям цивільного захисту. Порядок та умови використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала на території України визначаються Законом України “Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні”;
2) міжнародного розпізнавального знака цивільної оборони — для розпізнавання об’єктів цивільного захисту, у тому числі об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів), а також об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення;
3) спеціального розпізнавального знака культурних цінностей — для розпізнавання культурний цінностей, який може застосовуватися таким чином:
одноразово — для розпізнавання культурних цінностей, що не перебувають під спеціальним захистом; осіб, на яких покладено функції з контролю персоналу, призначеного для охорони культурних цінностей та посвідчень відповідних осіб;
триразово — для розпізнавання культурних цінностей, що перебувають під спеціальним або посиленим захистом; транспортних засобів, залучених виключно до переміщення культурних цінностей; укриттів, призначених для збереження рухомих культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
Розпізнавальний знак може бути нанесений на об’єкт нерухомої культурної спадщини без надання одночасного дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
4) міжнародного спеціального знака установок чи споруд, що містять небезпечні сили, — для розпізнавання установок чи споруд, що містять небезпечні сили.
5) розпізнавальної емблеми пошуково-рятувальних одиниць — для розпізнавання пошуково-рятувальних суден.
Розпізнавальний знак (емблема) за можливості наноситься на плоску поверхню або на прапори та повинен мати розміри, що забезпечують можливість їх розпізнавання на великих відстанях.
У нічний час або в умовах обмеженої видимості розпізнавальний знак (емблема) повинен освітлюватися або світитися, чи виготовлятися з матеріалів, які дають змогу його розрізняти за допомогою технічних засобів виявлення.
Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права визначаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання на підставі методик, які розробляються та затверджуються:
МОЗ — щодо медичних формувань та санітарно-транспортних засобів;
МВС — щодо установок чи споруд, що містять небезпечні сили, а також об’єктів цивільного захисту;
Мінрегіоном — щодо об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення;
МКІП — щодо культурних цінностей;
Мінінфраструктури — щодо пошуково-рятувальних суден.
Переліки об’єктів міжнародного гуманітарного права підлягають періодичному уточненню, але не рідше ніж один раз на рік станом на 1 січня поточного року.
Маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, у власності чи користуванні яких перебувають такі об’єкти, з моменту настання особливого періоду.
Фінансування заходів із маркування об’єктів міжнародного гуманітарного права здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, коштів суб’єктів господарювання та інших не заборонених законодавством джерел.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.