Презентація законопроектів, спрямованих на збільшення відповідальності за рейдерські захоплення та оперативність реагування на ці злочини

Збільшення відповідальності за рейдерські захоплення та оперативність реагування на ці злочини – основні принципи, покладені у два законопроекти, які презентувала Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів.

Це перші кроки створеної на початку червня ТСК, суть діяльності якої, за словами її голови, народного депутата Галини Янченко, - вивчення усіх можливих проблем, які турбують бізнес, та їх вирішення у законодавчому та практичному полі.

Рейдерство стало першою проблемою, яку ТСК пробує розв’язати системно.

Один із розроблених ТСК законопроектів пропонує ввести жорсткіші кримінальні санкції за підробку або викрадення документів, печаток, штампів, що могло призвести до протиправного заволодіння чужого майна чи коштів, а також за зловживання у сфері нотаріальних дій.

Другий законопроект стосується вдосконалення процедур, що використовуються при державній реєстрації прав, і запровадження механізму оперативного втручання державного регулятора сфери реєстрації у разі підозри на протиправні дії.

Чому зазначені законопроекти не можна було об’єднати в один, пояснив член ТСК, заступник голови правоохоронного комітету ВР, народний депутат Сергій Іонушас: «Недавно парламент проголосував за законопроект, згідно з яким усі зміни до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів та Кодексу про адміністративні правопорушення повинні подаватися до Верховної Ради суб’єктами законодавчої ініціативи окремо і проходити через правоохоронний комітет ВР».

Крім того, за словами Галини Янченко, перш ніж документи реєструвати у Верховній Раді, вирішили все ґрунтовно обговорити з представниками усіх стейкхолдерів – бізнес-асоціацій, які працюють в Україні, Нотаріальної палати України, а також правничого середовища.

Чому проблема рейдерства і досі актуальна

Ідея прибрати монополію державної реєстраційної служби та забезпечити населення України легким доступом до реєстраційних послуг обернулася численними зловживаннями. Особливо прославились так звані акредитовані суб’єкти державної реєстрації, простіше кажучи – реєстратори комунальних підприємств та їх філій, яких наплодилося чимало. Саме через них прокручувалися більшість рейдерських захоплень. Були, навіть, реєстратори –одноденки, які переписували права власності об’єкту, що коштував мільярди гривень, отримували від замовників свою винагороду, і зникали.

У жовтні 2019 року Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону № 1056-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності. Він вводив обов'язкове викладення протоколу юридичної особи на спеціальних нотаріальних бланках при відчуженні корпоративних прав та нарешті припинив діяльність акредитованих суб’єктів державної реєстрації.

Зроблені кроки в десятки разів знизили рівень напруженості, пов’язаної з рейдерством. Але проблема до кінця не зникла.

За словами заступниці міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольги Оніщук, аналіз восьми місяців роботи Офісу протидії рейдерству, створеного при міністерстві, показує, що основний ворог не державний реєстратор, а замовник рейдерства.

«Державного реєстратора, чесно вам скажу, дуже важко притягнути до відповідальності. Якщо його звинуватити у вчинені неправомірних реєстраційних дій, він відразу скаже, що не експерт, і що документи, які йому подали для реєстрації, мала б захистити від підробки держава. Ми можемо йому пригрозити 15 роками позбавлення волі, і навіть, довічним, але довести провину реєстратора буде вкрай складно», - вважає заступниця міністра.

На її думку, краще зосередитися на боротьбі з підробленими документами.

За словами народного депутата Андрія Ніколаєнка, факти рейдерства також досить поширене явище в аграрному секторі.

«Один кейс дуже показний. У Новоархангельську Кіровоградської області після року рейдерської війни, у якій сільськогосподарському кооперативу таки вдалося виграти і поновити свої права, місцевий суд присудив рейдерам лише один рік позбавлення волі з відтермінуванням і штраф 4 056 гривень. Постає риторичне запитання – чи будуть вони таким й надалі займатись?», - висловив сумнів депутат.

Він переконаний, що, враховуючи ухвалене парламентом рішення про відкриття ринку землі, дуже важливо зробити так, щоб ті, хто захоче придбати землю та працювати на ній, відчували себе у безпеці.

Які готуються зміни до Кримінального кодексу

Як один із співавторів проекту Закону України «Про посилення відповідальності за окремі кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, службової діяльності, діяльності осіб, що надають публічні послуги та кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади» Андрій Ніколаєнко охарактеризував його, як такий, що покликаний зробити рейдерство дуже небезпечною справою для рейдерів.

«Сподіваюсь, він точно зменшить апетити, і заставить тих, хто займається рейдерством системно, порахувати, чи варта, як кажуть, «овчинка вичинки», - зазначив парламентарій.

Крім того, на його думку, ті люди, яких часто використовують для формальних підписів, також мають зрозуміти, що і для них за співучасть в окремих випадках вже може бути не штраф, а кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.

Законопроектом, зокрема, вводяться зміни у ст. 200, 205-1, 206-2, 223-1, 224 та 358 Кримінального Кодексу України, що стосуються злочинів під час державної реєстрації та незаконного заволодіння чужим майном. Тут суттєво зростають штрафи і збільшуються терміни позбавлення волі, особливо за повторний злочин, або за попередньою змовою групи осіб.

Також пропонуються зміни у ст. 364, 365-2 та 366, які стосуються зловживань повноважних осіб, у тому числі й тих, хто вчиняє нотаріальні дії. В залежності від розміру завданої шкоди охоронюваним законом правам або інтересам громадян та держави, такі злочини можуть бути віднесені до категорії тяжких, з відповідними наслідками при визначенні запобіжних заходів та остаточного покарання.

Проте, самі автори до кінця не впевнені у доцільності занадто суворих санкцій.

«Найбільш дискусійний момент – питання тяжкості злочинів, зазначених у змінах до статей Кримінального кодексу України. Деякі положення законопроекту передбачають віднесення певних незаконних дій до тяжких злочинів. З практичної точки зору це означає можливість слідчим органам застосовувати НСРД (негласні слідчо-розшукові дії, щоб встановити наявність злочинної групи тощо). Тому під питанням, чи варто відносити деякі склади злочинів, запропоновані у законопроекті, до тяжких, чи все ж таки обмежитись середньою тяжкістю», - зауважує Сергій Іонушас.

Проти віднесення неправомірних дій реєстраторів та нотаріусів до тяжких злочинів категорично виступає Нотаріальна палата України. Там побоюються, що впровадження занадто тяжких санкцій породить нову схему незаконного заробітку правоохоронними органами на переслідуванні реєстраторів.

«У Кримінальному кодексі вистачає каральних норм», - переконаний президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко.

По іншому оцінюють необхідність збільшення тяжкості покарання для рейдерів громадські активісти. Представниця громадської організації «Бізнес-Варта» Ольга Матвіїва вважає, що в Україні вже працюють професійні групи з рейдерських захоплень, і тому суспільство не може бути до них дуже лояльними.

Її підтримав член ТСК, голова підкомітету правоохоронного комітету ВР Владлен Неклюдов. На його думку, ризики, якщо підвищувати відповідальність, звісно, існують, але необхідно, щоб працювала превентивна функція права.

«Коли злочинець розуміє, що за злочин буде висока відповідальність, він може відмовитися від здійснення злочинного умислу», - впевнений народний депутат.

Які зміни будуть в реагуванні Мін’юсту на факти рейдерства

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо удосконалення механізму  протидії рейдерству» спрямований на вдосконалення реєстраційних дій.

Основні зміни вносяться у Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

«Цей законопроект ми напрацьовували у тісній співпраці із Міністерством юстиції України, і називаємо його умовно «червоною» кнопкою від рейдерства», - повідомила Галина Янченко.

Як діятиме майбутня «червона» кнопка пояснив перший заступник міністра юстиції України Євген Горовець.

За його словами, механізм дуже простий. Коли до Офісу протидії рейдерству надходить скарга на реєстраційну дію, і спеціалісти Мін’юсту бачать, що за всіма ознаками дія незаконна, або є обґрунтовані підстави так вважати, то вмикається так звана «червона» кнопка – приймається рішення про заборону подальших реєстраційних дій до моменту завершення розгляду скарги.

«Це дає можливість поставити на паузу процес реєстрації, і спокійно розібратися та з’ясувати – хто тут правий. Після цього можна відновити попереднє становище, якщо реєстраційні дії були дійсно незаконні. Скаржник залишається задоволеним, в тому числі державою Україна, яка захистила його право власності», - розповів перший заступник міністра юстиції.

Він наголошує, що рейдер не обмежується однією перереєстрацією. Йому треба заховати кінці, тому, рейдерство – це про швидкість.

«Якщо перша дія абсолютно незаконна, то наступні вже можуть мати ознаки «чистої» дії. Найгірше, коли при цьому укладається нотаріально посвідчений правочин, наприклад, купівлі-продажу, або дарування. Таким чином створюється фігура добросовісного власника. Якщо допустити вчинення наступних дій, після рейдерської перереєстрації власності, то відновити права постраждалої особи стає надзвичайно важко», - Євген Горовець наводить приклад проблеми, яку розв’язує «червона» кнопка.

«Узурпація» повноважень

В той же час зміни в закони про державну реєстрацію, які надають Міністерству юстиції право тимчасово зупиняти реєстрацію, не всі вважають вдалими.

«Якщо казати відверто, то зупинення реєстраційних дій – це обмеження на певний період власника у його виключному праві», - каже Сергій Іонушас.

На його думку, може скластися враження, що Мін’юсту передають функції суду. А якщо кажуть, що суди працюють неефективно і довго, то може слід розібратися, чому так і навести там лад.

«Як адвокат у минулому я знаю, що суди в окремих випадках дуже швидко розглядає справу – протягом двох годин, а то і менше. В даному разі нам важливо не попасти у пастку, адже останнім часом Верховна Рада прийняла чимало законопроектів, які потім визнані неконституційними», - зауважив парламентарій.

Як вважають у міністерстві юстиції, позицію якого висловив Євген Горовець, справді, під певним кутом зору виглядає так, що Мін’юст втручається у відносини сторін, які мають ознаки спору про право, який має вирішувати виключно суд. Але, коли зануритися глибше в проблему рейдерської перереєстрації прав власності, то не все так однозначно.

«Спір про право створює недобросовісний державний реєстратор. Він створює квазі-власника, який, відверто кажучи, жодних прав не має. Той користується тільки тим, що в нас працює принцип, за яким виникнення права власності пов’язане із внесенням запису до державного реєстру. Виходить перевернута ситуація: реєстратор позбавляє власника прав на майно, а потім включається вся ця історія, що, мовляв, Мін’юст не може просто так відмінити дії, бо це ж спір про право. Заслухаємо одну сторону, другу сторону. Суд через кілька місяців, або, якщо буде екстрено розглядати, через кілька днів постановить, що реєстратор був не правий і треба повернути права власності. Їх повернуть, але тільки де-юре, бо де-факто рейдер вже встигне заховати майно. На мою думку, Мін’юст, як головний в системі органів реєстрації, як орган, який покликаний забезпечити достовірність реєстрів, і бачить, що очевидна незаконна дія, тобто, коли взагалі немає жодного документу в реєстрі, має обов’язок зупинити це», - пояснив посадовець.

У міністерстві також зазначили, що вони не проти щоб подібні спори вирішували суди, але переконані, що це буде поверховим вирішенням проблеми і закінчиться просто перекладанням відповідальності на суб’єкта, який при нинішньому стані справ, не потягне цю роботу.

В ТСК вирішили, що ще продовжать обговорення спірних моментів, але до 26 червня таки спробують зареєструвати законопроекти у Верховній Раді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.