Вища рада правосуддя не підтримує зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які можуть спричинити виникнення колізії між нормативними актами різної юридичної сили. Про це йдеться у повідомленні прес-служби ВРП.
На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП №51/0/15-20, ухваленого 14 січня 2020 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 21 листопада 2019 року, реєстраційний №2484, внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.
«Як убачається з пояснювальної записки до законопроекту № 2484, він розроблений у зв’язку з прийняттям Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі — Закон № 2617-VIII), з метою приведення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідність до Закону № 2617-VIII, забезпечення реалізації його положень та набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше набрання чинності Законом № 2617-VIII.
Розглянувши законопроект № 2484, Вища рада правосуддя зазначає таке.
Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є правовою державою. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Основного Закону України судоустрій, судочинство, статус суддів визначаються виключно законами України. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією України і законами України.
У разі виникнення колізії між нормами Конституції України та будь-яких інших нормативно-правових актів мають застосовуватися саме норми Конституції.
Законом № 2617-VIII запроваджено поняття «кримінальне правопорушення». Згідно із цим Законом кримінальним правопорушенням є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.
Запропоноване Законом № 2617-VIII поняття «кримінальне правопорушення» включає такі поняття, як «злочин» і «кримінальні проступки». У зв’язку із цим законопроектом № 2484 пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», замінивши слово «злочин» словами «кримінальне правопорушення», що, на думку суб’єкта законодавчої ініціативи, відповідає термінології, яка вживається у Законі № 2617-VIII.
Зокрема, законопроектом № 2484 пропонується внести зміни до статті 124 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», чинною редакцією якого передбачено припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.
При цьому згідно із частиною сьомою статті 126 Конституції України однією з підстав для звільнення судді є набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.
Наявність двох або більше норм права, які спрямовані на регулювання тих самих суспільних відносин, але по-різному їх регламентують, є досить поширеним явищем у правовій дійсності і створює колізію права.
Запропоновані зміни можуть спричинити виникнення ієрархічної колізії (колізія між нормативними актами різної юридичної сили), а саме призвести до невідповідності змін, запропонованих законопроектом № 2484, Конституції України в частині припинення повноважень судді за вчинення злочину.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя не підтримує законопроект № 2484», — зазначили у ВРП.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 15 січня Комітет Ради розглядав внесення змін до закону про судоустрій.
Додамо, Вища рада правосуддя не підтримує законопроект щодо зміни порядку обрання членів ВРП.