Законопроект №2635 передбачає революцію організаційно-правових форм юросіб, — Олена Кібенко

13:15, 26 декабря 2019
Суддя Великої Палати Верховного Суду висловила свою думку про законопроект, який має на меті вдосконалити цивільне законодавство.
Законопроект №2635 передбачає революцію організаційно-правових форм юросіб, — Олена Кібенко
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Законопроект №2635 «Про внесення змін і доповнень до деяких законів України з метою вдосконалення цивільного законодавства» передбачає справжню революцію організаційно-правових форм юридичних осіб. Про це повідомила суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Кібенко на своїй сторінці в Facebook.

Організаційно-правові форми, передбачені ЦК, юридичні особи, які існують в інших організаційно-правових формах, мають до 1 січня 2021 року привести свою форму у відповідність до вимог чинного законодавства.

«Послідовно, починаючи ще десь з 2005 року відстоюю ідею чистки «організаційно-правових форм» — нам слід позбавитися «пострадянських» та так званих перехідних форм юридичних осіб, які не мають жодного правового наповнення, а їх існування викликає безліч проблем у правовій площині. Це ж стосуються й пострадянських рудиментів - права господарського відання та оперативного управління», — зазначила суддя.

«У статті «Організаційно-правові форми державного підприємства та державного акціонерного товариства: порівняльно-правовий аналіз», яка вийшла ще в 2013 році, я, зокрема, писала: «Порівняно з АТ форма державного підприємства вбачається такою, що не відповідає сучасним вимогам щодо захисту інтересів держави як акціонера.... Ураховуючи це, вважаємо, що така форма, як ДП, є дійсно застарілою, не відповідає вимогам сучасного ринкового обігу і немає сенсу в її збереженні на майбутнє. Втім, процедура трансформації ДП в АТ та інші організаційні форми має бути поступовою і завершитися із виконанням програми приватизації державного майна», — розповіла Олена Кібенко.

В Концепції розвитку корпоративного законодавства України, написаною за результатами докткорської дисертації, ще у 2006 році Олена Кібенко зазначала, що із типології юридичних осіб мають бути виключені дублюючі організаційно-правові форми (колективні підприємства; приватні підприємства; об'єднання товариств, що створюються з метою отримання прибутку).

Ці ж ідеї частково містяться в окремій думці.

Проект також передбачає включення до ЦК України нову статтю 96-1 із визначенням корпоративних прав «Корпоративними правами є сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та/або установчих документів юридичної особи. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) в статутному (складеному) капіталі юридичної особи».

ВП ВС, вирішуючи питання юрисдикції спорів, фактично вже виходила із такого широкого визначення корпоративних прав. Корпоративне право — це право, яке випливає із участі у капіталі юридичній особі. При цьому не має значення, чи поділяється такий капітал на частки чи ні, має юридична особа одного чи декількох учасників, юридична особа створена для отримання прибутку чи з іншою метою. Такий підхід є простим, зрозумілим і логічним.

«Тому, не оцінюючи проект №2635 в цілому, дві ключові ідеї підтримую однозначно: 1) «чистку» організаційно-правових форм юридичних осіб; 2) більш широке, універсальне визначення терміну «корпоративні права» із його включенням в главу 7 ЦК, яка містить загальні положення про юридичну особу», — резюмувала Олена Кібенко.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що Велика Палата ВС звільнила бізнес від подання в податкову сертифікатів про форс-мажор

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики