Велика Палата ВС визначила підсудність спорів, що виникають при ліквідації банку

Велика Палата Верховного Суду визначила підсудність спорів, у яких стороною є неплатоспроможний банк, що перебуває у стані ліквідації. Про це повідомляє прес-служба ВС.

Чітке визначення критеріїв юрисдикційності спорів у межах судової системи держави є гарантією забезпечення належної реалізації конституційного права на доступ до правосуддя. Непослідовність судів створила позивачу перешкоди в реалізації права на судовий захист, поставила під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, по-друге, відсутність посилання на його вирішення за правилами іншого судочинства, по-третє, спеціальний суб’єктний склад, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що спір, який виник між фізичною особою та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» з приводу внесення вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Позивач отримав виконавчий лист на виконання рішення суду про стягнення боргу за договором вкладу, який надіслав до виконавчої служби, та звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою про внесення вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів. На час звернення позивача до суду з цим позовом рішення суду не виконане, як і вимога про внесення цієї вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.

Позов про визнання протиправною бездіяльності Фонду та його уповноваженої особи щодо включення вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта банк»; зобов’язання уповноваженої особи Фонду включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів не підлягає розгляду ні в порядку адміністративного судочинства, ні в порядку господарського судочинства. Позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, тому що спір виник з цивільно-правовових відносин, а саме — виконання рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства.

У правовідносинах зі складання реєстру акцептованих вимог кредиторів та організації заходів з їх задоволення відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд виступає від імені банку, що ліквідується, а також діє при вирішенні певних питань як орган, уповноважений на ліквідацію банку. Однак при цьому жодних владних повноважень щодо позивача, який захищає власні майнові права, не вчиняє.

Велика Палата ВС також не погодилася з висновками апеляційного суду, який вважав, що справа має розглядатися в порядку господарського судочинства, тому що Банк перебуває у процедурі ліквідації у зв’язку з визнанням неплатоспроможним.

Процедура ліквідації банків специфічна. Відповідно до ч. 4 ст. 110 Цивільного кодексу України особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність. Спеціальними законами у сфері ліквідації банків є Закон України №4452-VI та Закон України від 7 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність», які застосовуються при ліквідації банків.

При вирішенні питання про юрисдикцію спорів стосовно правовідносин, стороною в яких є неплатоспроможний банк, що перебуває у стані ліквідації, вимоги щодо виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, не застосовуються. З урахуванням суб’єктної юрисдикції та того, що стороною у спорі є фізична особа, яка захищає свої цивільні права, справа підлягає розгляду у порядку цивільного, а не господарського судочинства.

За таких обставин постановлені ухвали судів попередніх інстанцій скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також Велика Палата ВС звернула увагу суду першої інстанції на суб’єктний склад сторін спору.

З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 757/56680/16-ц (провадження № 14-267цс18) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата Верховного Суду визначила юрисдикцію спорів щодо держреєстрації прав на нерухомість. ВП ВС розглянула спір двох підприємств.

Ще раніше стало відомо, що Велика Палата Верховного Суду відступила від власних висновків щодо визначення юрисдикції справ про «подвійну реєстрацію», а також справ щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно у ситуації, коли між суб’єктами прав на це майно існує невирішений спір.