Смерть вже не є тяжким наслідком при злочинах, передбачених статтями 364-367 КК України

Тяжких наслідків у вигляді заподіяння потерпілому смерті тощо, при скоєнні злочинів у сфері службової діяльності (статті 364-367 КК України) немає, або як зруйнувати кваліфікацію під час законотворчої діяльності.

Найважливіша соціальна властивість злочину — його суспільна небезпечність — полягає в тому, що діяння (дія чи бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, що викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток). Наслідки злочину різноманітні і можуть мати місце в різних сферах: економіка, виробництво, права людини, екологія тощо. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального характеру і наслідки нематеріального характеру [1].

Події, що відбуваються останнім часом, свідчать про зростання числа злочинів у сфері службової діяльності, пов’язаних із застосуванням вогнепальної зброї, внаслідок чого гинуть люди, тобто, кажучи юридичною мовою, потерпілому заподіюється смерть. В причинах цієї дуже сумної тенденції нехай розбираються керівники силових структур, а я в свою чергу пропоную до розгляду юридичної спільноти проблему кваліфікації злочинів у сфері службової діяльності, внаслідок скоєння яких потерпілому заподіюється смерть або тяжкі тілесні ушкодження тощо. В чому ж проблема? А проблема в тому, що, завдяки нашим доблесним та розумним законотворцям-реформаторам, Кримінальний кодекс України зазначає, що смерть потерпілого або заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень тощо не спричиняє істотної шкоди та тяжких наслідків. Не вірите своїм очам — пропоную до вашої уваги порівняльну таблицю.

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

Примітка.

4. Тяжкими наслідками у статтях 364-367 
вважаються такі наслідки, 
які у 250 і більше разів перевищують 
неоподатковуваний мінімум 
доходів громадян.

Змінами, які не зрозуміло яким чином потрапили до ст. 364 Кримінального процесуального кодексу України, зруйнована кваліфікація злочинів у сфері службової діяльності.

Так, кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України є тяжкі наслідки.

І, якщо за старою редакцією КК України, тяжкі наслідки диференціювались на такі, які полягають у завданні матеріальних збитків, і такі, які не полягають у завданні матеріальних збитків, то за новою редакцією тяжкими наслідками є тільки ті наслідки, які «у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

Для чого це зроблено, незрозуміло. Наприклад, співробітник поліції при затриманні правопорушника застосував зайву силу, або зброю, тобто перевищив свої службові повноваження, і затриманий помер, то за новою редакцію дії поліцейського неможливо кваліфікувати за ч. 3 ст. 365 КК України, оскільки «смерть» потерпілого в цьому випадку не є тяжким наслідком, а тяжкими наслідками за новою редакцією кримінального закону є тільки матеріальні збитки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тобто для того, щоб кваліфікувати дії поліцейського за ч. 3 ст. 365 КК України, той повинен, наприклад, спалити потерпілому хату або машину.

І якщо саме перевищення працівником поліції своїх службових повноважень ще можна кваліфікувати, наприклад, за ч. 2 ст. 365 КК України, то заподіяння смерті або тяжких тілесних ушкоджень доведеться кваліфікувати за іншою статтею КК України або за ст. 121, або за ст. 115 чи статтями 118-19 КК України тощо.

Слідчому прийдеться ламати голову: яким же чином кваліфікувати дії підозрюваного у заподіянні смерті потерпілому при перевищенні влади або службових повноважень, чи при заподіянні смерті потерпілому при невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них?

Для чого це зроблено, незрозуміло. Можливо, для того, щоб суд виносив виправдувальні вироки таким злочинцям? Оскільки неозброєним оком видно, що кваліфікація, наприклад, дій поліцейського, який заподіяв смерть потерпілому при перевищенні влади або службових повноважень, за ст. 115 КК України, м’яко кажучи, невірна.

Якщо розібратись у процесі прийняття цих змін, то взагалі незрозуміло, яким чином ця поправка потрапила до Кримінального кодексу України.

Залишається загадкою: як можливо, маючи в державі десятки вищих учбових та наукових юридичних закладів, так бездарно підходити до законотворчої діяльності. Чому закони приймаються з невиправданим поспіхом, з жахливими помилками, які ставлять усю правоохоронну діяльність держави в глухий кут? Не зрозуміло, на чию користь приймаються такі зміни до законів, тоді як вони повинні виражати загальну волю та інтереси суспільства.

Крім того, незрозуміло, де реакція правозахисних організації на такі помилки законодавця.

Перед прийняттям відповідних змін до профільних законів ніхто не хоче себе обтяжувати вивченням, аналізом суспільних явищ і процесів та статистики, прогнозуванням наслідків, які можуть настати в зв’язку з прийняттям того чи іншого закону, чи буде він виконуватись чи ні. Усі ці питання законодавців не цікавлять. Головне — виступити з гучними, популістськими заявами у пресі та на телепередачах, оголосивши про досягнення, про боротьбу з корупцією тощо, а далі хоч трава не рости.

Спробуємо розібратись у процесі прийняття вказаних змін до кримінального кодексу.

Так, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики, у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України за №4556, зареєстрований 25.03.2014 року.

Вказаний проект закону не містив змін у примітках до ст. 364 КК України щодо визначення того, що є істотною шкодою та тяжкими наслідками [2].

15.04.2014 року проект закону №4556 приймається у першому читанні та народним депутатам пропонується внести свої поправки до законопроекту.

Після внесення правок вказаний проект закону вже не обговорюється у профільному Комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією і комітет не надає свій висновок. Головне науково-експертне управління також не надає свій висновок щодо вказаного проекту закону з поправками.

Не публікується на сайті Верховної Ради України нова порівняльна таблиця з внесеними поправками і вже 13.05.2014 року проект закону №4556 прийнято.

Може, поправки обговорювались під час голосування у Верховній Раді України 13.05.2014 року? Не можу утриматись, щоб не навести текст стенограми засідання 13.05.2014 року, яку можна побачити на офіційному сайті ВРУ [3].

«12:41:35

За - 236

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги! І останній крок, який дуже важливий не тільки для безвізового режиму, а і для боротьби з корупцією, – це законопроект 4556: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом  візового режиму для України.

Будь ласка, голова Комітету з питань боротьби з оргзлочинністю ………….., вам слово. 

12:42:12

Шановні колеги! Сьогодні протягом  ранку, з  10-ї до 12-ї години, практично працював комітет з групою народних депутатів від всіх фракцій, які опрацювали проект закону, остаточний текст, до другого читання проекту Закону 4556: щодо внесення змін до деяких законодавчих актів в сфері державної антикорупційної політики на виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Я хочу сказати, що в цей закон увійшли всі нормативні акти, вірніше, всі норми, які враховують імплементацію Україною Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції проти корупції, а також рекомендації ГРЕКО, які були висловлені Україні на першому, другому етапах моніторингу антикорупційної політики.

Було подано 149 поправок, із них було дуже багато поправок враховані.

Я хотів би сказати, що питання, такі спірні питання, які висловлювались щодо цього закону: щодо спеціальної конфіскації, - залишилися або тепер відносяться тільки до злочинів, службових злочинів до розділу ХVII Кримінального кодексу.

Врахована 129 поправка: щодо збереження банківської таємниці.

Врахована 24 поправка: щодо неналежного… 68 поправка: щодо визначення обіцянки та  пропозицій. Я хочу зачитати вам, щоб всі знали редакцію, яка стосується обіцянки та пропозиції, яка міститься в цих законах. Під пропозицією неправомірної вигоди в статтях 354, 368, 368-3 (з позначкою три), 370 слід зрозуміти висловлювання працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою –висловлювання такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання такої вигоди. Тобто висловлені чіткі критерії пропозиції і обіцянки неправомірної вигоди про що говорили народні депутати.

Враховані редакційні поправки, що стосується органів виконавчої влади, які стосуються діяльності по розслідуванню і розкриттю злочинів, пов'язаних або… правопорушень, пов'язаних з антикорупційною політикою.

В принципі, вся робоча група погодила остаточні редакції тексту закону, я прошу прийняти цей закон в цілому. (Шум у залі)

Таблиці зараз виготовляються. Є… представники були від вашої групи, і вони всі є, зараз… ми просто о 12 годині закінчили погодження цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дуже важливе питання. Це останній крок, який ми повинні з вами зробити не тільки в боротьбі з корупцією, я сподіваюся, що тут ще багато у нас питань невизначених, і ми їх визначимо, але ж і це останній з пакету законів, який нам необхідно прийняти для того, щоб Європа розуміла, що до неї заїжджають люди, які борються, реально борються з корупцією у власній країні. Тому, шановні колеги, є пропозиція в редакції комітету зараз набратися мужності, з техніко-юридичним опрацюванням цього закону, набратися мужності і проголосувати позицію, яка стосується боротьби з корупцією і яка дає нам прямий шлях, включає "зелене світло" для спрощення, а в перспективі скасування візового режиму між Україною та Європейським Союзом.

Шановні колеги,  прошу підтримати в другому читанні – …………….., сідайте, не встигнете проголосувати – і в цілому. Я бачу, міністр юстиції ще доводить остаточні питання. Колеги, класний закон вийшов! Прошу.

Можемо голосувати? Прошу, шановні колеги, підтримати в другому читанні і в цілому. Прошу голосувати. За безвізовий режим. Проти корупції. Будь ласка,  всі разом.

12:46:47

За - 289

Рішення прийнято.

Вітаю вас, шановні колеги. Дякую».

Ні слова про істотну шкоду чи тяжкі наслідки. Ось так в українському парламенті приймаються закони. Питання ж залишається відкритим: що робити під час правозастосовної діяльності?

На мій особистий погляд, слід негайно вносити відповідні зміни до Кримінального кодексу України.

Андрій Іванов.

[1] Кримінальне право України Загальна частина Підручник. За редакцією професорів В. В. Сташиса, В. Я. Тація

[2]http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=50403

[3]http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5262.html.

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.