Корупційна гідра

Наразі ні для кого не є таємницею, що корупційними зв’язками в Україні просякнуті всі сфери суспільно-економічного життя. Але ніхто не хоче називати справжні причини такого стану і говорити яким чином можна вийти з такої ситуації. Звісно, простіше посилатись на недосконалість Конституції і на особливості українського менталітету.

Насправді і Конституція України цілком відповідає вимогам до основного закону країни і менталітет українців ні чим не відрізняється від інших європейських народів.

Тоді чому коли багатоголовій гідрі, яка висмоктує енергію життя з держави відрубають одну голову, на її місці виростає дві інші? Чому, коли затримують одного високопосадовця на хабарах та кришуванні, замість нього у владних кабінетах з’являється декілька інших корупціонерів?

Корупційна гідра це світове явище. І, звісно, Україна не є виключенням. На теренах нашої держави вона з’явилась з першого дня її існування. Монстр корупції існував в СРСР і його серцем була комуністична партія, яка за допомогою корупційних родинно-партійно-кланових зв’язків тримала під своєю владою величезну імперію. Як ми пам’ятаємо, наприкінці 80-х, завдяки розвитку кооперативного руху — альтернативи плановій економіці, в союзних республіках стали акумулюватись ресурси, гроші та влада. І паралельно з бізнесом стали посилюватись і місцеві еліти.

Бунт місцевих еліт став причиною розвалу СРСР. Але слабкі державні устої нових країн створили умови для того щоб кримінальні структури розпочали жорстоку боротьбу за сфери впливу.

Злочинний світ здавна ставив собі на меті отримати як можна більше впливу на економіку. Для цього злочинцям необхідно було контролювати владу. В той же час для створення противаги партіям, рухам, неконтрольованим злочинним угрупуванням, тощо спеціальні підрозділи різних правоохоронних структур вступали в договірні відносини з організованими злочинними об’єднаннями. Цим питанням присвячені праці кримінологів України та світу.

Отже злочинний світ для впливу на політику та економіку завжди прагнув до тісної співпраці з посадовими особами органів державної влади. З цією метою використовували та використовують підкуп, шантаж, залякування.

Куплених посадовців вживляли на різні посади в різні органи: міліцію, санепідеміологічну службу, прокуратуру, тощо. Там вони, як агенти впливу працюють на злочинні синдикати.

Гроші отримані злочинним шляхом стали основою для створення юридичних осіб приватизації, викупу підприємств, банків, фірм. Колишні малиново-піджачні рекетири та спортивно-костюмні гопніки вділи краватки та перетворились у бізнесменів та депутатів.

Частина коштів угрупувань пішла на "вирощування" підконтрольних синдикатам або сім’ям чи олігархам посадових осіб органів державної влади. Молоді випускники шкіл, що ніколи "не притягались" і не мали негативних характеристик, але мали родинні, дружні зв’язки, гарних хресних... поступали на правильні факультети та гарно навчались. А після навчання робили "стрімку" кар’єру. Більше того вони навіть не порушували закон. А навіщо? Їх завжди підтримувала родина.

Нині ті чиновники, які навчались, і не завжди за хабарі, у 90-х – 2000-х роках вже обіймають серйозні посади на рівні областей і навіть столиці. Це ціла система корупційних зв’язків: родичі, куми, однопартійці, однокурсники … І все б нічого, якби це було на користь державі, на користь її громадянам. Але як показує світовий досвід корумповані країни приречені на злидні.

Сьогодні, навіть якщо прибрати одного посадовця від якого немає жодної користі, його місце готові посісти п’ятеро молодих корупціонерів.

Під час Революції гідності нові політики оголосили люстрацію злочинній владі. Люди, що повстали за свої права очікували звільнення крадіїв із затишних кабінетів, повернення вкраденого майна державі.

Але натомість отримали лише нові корупційні схеми на тлі безсилля правоохоронних органів та нові скандали з затриманням молодих хабарників, що скоріше схожі з розборками між кланами злочинців. І на додачу — повну неспроможність судової гілки влади виносити правосудні рішення.

Громадські організації, які в цивілізованих країнах є потужним впливом громади на владу, в наших умовах стали або ще одним ланцюгом в корупційних схемах, або перетворились на нові угрупування. Активні члени таких угрупувань, ніде офіційно не працюючи, за підтримки бізнес-груп розпочали свій шлях в політиці та у владних структурах.

Молоді талановиті "лідери" звісно не підуть на рядові низькооплачувані посади в органах державної влади. Завдання "штовхачів" в іншому. Своїх ставлеників вони прагнуть поставити якнайвище, щоб через них реалізувати свої бізнес інтереси.

Ось це і є причини всеохоплюючої корупції в Україні.

Що ж робити для того щоб вийти з такої ситуації?

Справжній поділ влади на три гілки та доступ громадян до правосуддя – відповідь на це питання. Насправді і просто і складно.

Кожна гілка влади повинна обиратись. Вибори президента громадянами та вибори депутатів всіх рівнів вже реалізуються в країні. А ми пам’ятаємо, що трохи більше ніж 20 років керівників республік та областей, керівників установ, організацій і відомств призначала партія.

Та в пам’яті громадян залишились вибори судів. Отже суддів слід вибирати. Громада повинна вибирати тих хто буде чинити правосуддя. Звісно з числа претендентів з юридичною освітою, високим рівнем підготовки, тощо. Вся повнота влади, в тому числі і судової, має бути в руках народу. Громадяни повинні мати вплив на суддів. Судді повинні служити суспільству, а не інтересам вузького кола осіб.

І ще один крок – вибори керівників органів державної влади. Враховуючи обсяг відповідальності, яка покладається на прокурорів районів та областей, начальників районних та обласних відділків та управлінь Національної поліції вони повинні також обиратись громадянами. Звісно з числа правоохоронців, що мають високі показники в роботі, пройшли тестування, службову перевірку, перевірку на поліграфі, тощо. Так само мають обиратись керівники в сфері медицини, освіти, соціальних служб, контрольно-ревізійних органів тощо.

Таким чином, вибори представників всіх гілок влади на всіх рівнях – запорука подолання багатоголової гідри корупції в нашій країні.