Особливості сплати податку у зв’язку з укладенням договору купівлі-продажу цінних паперів

Обіг цінних паперів Україні, у тому числі акцій,насамперед регулюється Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі – Закон), в преамбулі якого зазначено, що  він регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних  паперів  і  провадження  професійної  діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.            

Набуття або відчуження права власності на цінні папери є професійною  діяльністю  торговців  цінними  паперами, про що зазначено у статті 17 даного Закону.            

Зі змісту його положення вбачається, що фізична особа не може самостійно без залучення торговця  цінними  паперами укласти договір купівлі-продажу цінних паперів.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 грудня 2006 року №1449 затверджено Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами (далі – Правила). Вказаними Правилами встановлені вимоги до діяльності торговців, правочинів та операцій з цінними паперами, а також основні обов’язки торговців.

Згідно до розділу 14 даних Правил торговці зобов'язані виконувати функції податкового агента у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Тлумачення терміну «податковий агент» міститься у ПКУ.Відповідно до статті 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені ПК України для платників податків.

Даючи відповідь на запитання щодо самостійного перерахування продавцем акцій податку на інвестиційний дохід, слід зазначити про наступне.

Оподаткування інвестиційного прибутку регулюється статтею 170 ПКУ. Згідно положень вказаної статті інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу.

Крім того, статтею 170.2.9ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, є такий професійний торговець.

 Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку зобов’язаний нараховувати (утримувати) податок за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 ПКУ, та сплачувати (перераховувати) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річноїподаткової декларації при отриманні ним доходу.

У зв’язку з чим, обов’язок сплачувати (перераховувати) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу покладено на податкового агента– торговця цінними паперами. Таким чином, власник цінного паперу не зобов’язанийсамостійно нараховувати (утримувати) податок на інвестиційний прибуток у зв’язку з продажом цінного паперу.Разом з тим, запровадження обов'язку податкового агенту для професійного торговця цінними паперами не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами.

Необхідно пам’ятати, що податковий агент, який є професійним торгівцем цінними паперами, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.Отже, якщо продавець цінного паперу не представить торгівцю цінними паперами документальне підтвердження придбання цього цінного паперу, то податок на інвестиційний прибуток буде розрахований, виходячи зі всієї отриманої суми прибутку від продажу цінного паперу в подальшому.

Щодо сплати податку особисто продавцем цінного паперу, то тут ситуація є зрозумілою.Відповідно до чинного законодавства сплачувати податки є обов’язкам кожного громадянина України.Однак, як було вже зазначено вище, обов’язок сплатити податок на інвестиційний дохід, покладено не на самого платника податку, а на його податкового агента – торгівця цінними паперами.Отже, перед тим, як виплатити прибуток продавцю цінного паперу, торгівець цінними паперами відрахує від нього суму податку, а залишок повертаєпродавцю.

Тому, навіть теоретично не можливо уявити, яким чином продавець здійснить сплату податку, ще до фактичного отримання ним грошових коштів від продажу. Якщо, наприклад, продавець самостійно нарахуєта перерахує податок до бюджету, ще  до отримання ним від торгівця цінними паперами грошових коштів від продажу цінного паперу, то це не звільнить торгівця цінними паперами від виконання його обов’язку по нарахуванню та перерахуванню податку до бюджету.У зв’язку з чим, виникне ситуація у зв’язку зфактичною переплатою податку до бюджету, але питання про його повернення як надмірно сплаченого буде вирішуватися саме навколо дії самого платника податку по його самостійному перерахуванню, навіть якщо воно відбулося раніше, ніж податок перерахував торгівець.

Але теоретично може виникнути ситуація, коли з якихось причин торгівець податок не утримав або утримав, але не перерахував. З одного боку, до платника податку не може бути будь-яких претензій щодо несплати, а з іншого – податок фактично не сплачений і податковий орган не заспокоїться поки з даної операції податок не надійде до бюджету.

Отже, можна порадити продавцю цінних паперів завжди контролювати торгівця цінними паперами щодо перерахування останнім податку  на інвестиційних дохід, про що зажадати від нього підтверджуючі таку сплату документи.

Павло Єсауленко, адвокат

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.