Чи готові до змін податкові органи?

Україна знаходиться у вкрай важких умовах. Політико-економічні, а нині і військово-стратегічні виклики наразі не дають можливості забезпечити стабільний розвиток держави. Катастрофічний брак коштів посилений безвідповідальністю, некомпетентністю, корумпованістю посадових осіб органів державної влади поглиблює кризу, яка немов ракова пухлина знищує суспільство і державу.

Громадськість та громадяни взяли активну участь у формуванні громадянського суспільства в Україні. Діяльність громадських рад, з'їзди, круглі столи... — стали частиною повсякденного життя. Так само як і нормою відносин цивілізованої спільноти є спілкування за допомогою соціальних мереж, використання для платежів електронних ресурсів, проведення засідань у режимі відео конференцій, голосування під час виборів через інтернет, купівля квитків в онлайн-режимі... тощо.

В той же час на сьогодні цілий ряд процедур, функцій і навіть структур органів державної влади стали анахронізмами колишньої партійно-номенклатурної системи, рудиментами радянського устрою.

Не є виключенням і сучасна система оподаткування, що виписана громіздким та неефективним Податковим кодексом України, створеним в умовах формування олігархічно-кланового суспільства, часів забезпечення діяльності інституту "смотрящих" на чолі з В. Януковичем. Сьогодні постала гостра необхідність створення нової податкової системи.

Український народ який відстояв своє право бути частиною Європейської цивілізації готовий до кардинальних змін.

А чи готові до змін податкові органи?

Наприклад, лише в структурних підрозділах Державної фіскальної служби однієї області, які займаються забезпеченням стягнення податків працює близько 1500 службовців а також десятки осіб допоміжного персоналу. Якщо врахувати обсяги витрат на комунальні послуги, відрядження, обслуговування автопарку, при середній заробітній платі 2,5 - 3 тис.грн. – виходить більше 5 мільйонів гривень лише на забезпечення діяльності цієї системи в одній області. А в цілому по Україні більше 100 мільйонів гривень на місяць і, відповідно 2,5 мільярда гривень на рік.

А скільки коштів витрачається на пенсійне забезпечення колишніх працівників податкових органів? До речі, пенсійна система України такаж неефективна, громіздка та бездіяльна. І витрати на її утримання не набагато менші аніж на утримання податкових органів.

При цьому згадаймо з якою радістю сприймає уряд отримання кредиту від МВФ в 800 млн. доларів.

При таких підрахунках не слід забувати про суть діяльності податкової системи: стягнення податку на додану вартість та інші корупційні схеми відмивання коштів…

Податкові органи замість того щоб боротися з розкрадачами державного майна, неплатниками податків, тіньовими схемами виплати зарплати в "конвертах", викачкою грошей з держави через офшори… продовжує кришування "бізнесменів", та нищення підприємництва.

Звісно, ніхто не буде говорити, що є не актуальним питання притягнення до відповідальності посадових осіб, організацій, що здійснюють порушення податкового законодавства. Але для цього є правоохоронні органи в функціональні обов'язки яких входить боротьба з корупцією та економічною злочинністю.

Сьогодні вкрай важливим стало питання яким чином будуть реформовані податкові органи, що нині входять до державної фіскальної служби на місцях.

І перед очима стає зображення що ілюструє давні події збору податків - полюддя. Тоді великий князь Ігор І Старий вдруге пішов збирати данину з підлеглих, які вже сплатили всі податки. У відповідь платники податків перебили його дружину, а самого недолугого збирача податків прив'язали до двох нахилених дерев та відпустили їх.

На зображенні - страта князя Ігора за збільшення податків (Ф. Бруні, 1839).

Наступниця Ігоря - Ольга Велика врахувала сумний досвід свого чоловіка та провела реформу оподаткування. Встановила фіксовані "уроки" (фіксовані обсяги податків) та "погости" (місця зборів податків).

В сучасному суспільстві пронизаному інформаційними технологіями постала необхідність відійти від спотворених корупцією форм та механізмів оподаткування і впровадити інноваційні, прозорі схеми збирання податків.

Що можуть запропонувати податкові органи суспільству?

І чи потрібні суспільству взагалі податкові органи?

Петков Сергій