Електронні комунікації – дієвий спосіб вирішення нагальних проблем судової влади

Олег Заверуха

голова Восьмого апеляційного адміністративного суду

Вагомою гарантією справедливого й ефективного правосуддя є досконало організована система судів та органів, що забезпечують її функціонування. Не менш важливе значення має ефективне судове адміністрування, що передбачає розв’язання практичних проблем, напрацювання нових методологічних підходів до судового управління, запровадження нових форм і методів роботи суду.

Сьогодні нагальною є потреба в реалізації можливостей використання інформаційних, комунікаційних та інших технологій в організації роботи та під час розгляду справ у судах.

Система електронного судочинства в Україні розвивається як частина загальновизнаної в сучасному інформаційному суспільстві моделі електронного врядування, що розглядається як спосіб організації державної влади за допомогою інформаційних систем і мереж інформації, які забезпечують надання швидких та якісних послуг, функціонування органів державної влади в режимі реального часу та роблять максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій, а також комунікацію різних органів державної влади між собою.

  У цьому контексті ключовим інструментом для підвищення ефективності, відкритості, прозорості діяльності судів, поліпшення доступу до правосуддя та управління судовими справами є використання у судочинстві інформаційно-комунікаційних технологій, що сприяють спрощенню судових процедур, скороченню строків розгляду судових справ та експлуатаційних витрат.

При цьому сучасні технології повинні гарантувати дотримання основних правових принципів, цілісності та автентичності документів, конфіденційності даних і незалежності судової влади. Для цього необхідно впроваджувати в судочинство не лише системи фіксації судових рішень, а й системи комунікації учасників судочинства, проведення дистанційного розгляду судових справ, транслювання онлайн судових засідань з дотриманням при цьому загальновизнаних принципів судочинства, автоматизовані банки даних справ і судових рішень, інформаційно-пошукові системи, автоматизовані робочі місця судді, помічника судді, системи автоматичного ухвалення рішень тощо.

Можливість здійснення «безконтактного» судочинства з використанням сучасних технічних засобів – одне з головних завдань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС), яка має забезпечити ведення судами електронного діловодства, захищене зберігання, автоматизоване аналітичне й статистичне опрацювання інформації, визначення суддів для розгляду конкретних справ, добір присяжних, ведення Єдиного державного реєстру судових рішень тощо. Принцип побудови ЄСІТС – хмарні технології, що забезпечують віддалене опрацювання та зберігання даних і надають користувачам Інтернету доступ до обчислювальних ресурсів і програмного забезпечення. Але поки що вона повноцінно не працює.

Водночас, попри розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, що є каталізатором в питаннях інформатизації сфери судочинства, важливим залишається питання його законодавчого врегулювання, оскільки на практиці суди повинні чітко дотримуватись вимог процесуального законодавства України, що зобов’язують забезпечувати належне повідомлення учасників судового процесу, своєчасно вручати процесуальні документи виключно у спосіб, визначений законодавством – тобто з використанням засобів поштового зв’язку.

Відсутність законодавчо закріпленої можливості використання у всіх категоріях адміністративних справ альтернативних способів повідомлення сторін та надсилання судових рішень – як-от: в електронному вигляді, із застосуванням інструментів дистанційного правосуддя – призводить до порушення процесуальних прав учасників процесу та скасування судових рішень з причин недотримання процесуального законодавства.

З огляду на критичну ситуацію, що склалася з фінансовим забезпеченням діяльності судів України та надмірним дефіцитом поточних видатків на послуги поштового зв’язку, суди були вимушені неодноразово зупиняти направлення поштової кореспонденції учасникам судового процесу, що, відповідно, впливало на якість здійснення правосуддя в частині належного забезпечення захисту прав та свобод громадян, безперешкодної реалізації кожним свого конституційного права на судовий захист.

Необхідно також зазначити, що тарифи Національного оператора поштового зв’язку (АТ «Укрпошта») є високими та часто надаються судам з порушенням Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270. Так, є випадки порушення термінів пересилання поштових відправлень, безпідставного повернення до суду рекомендованих листів без вручення адресатам, зокрема суб’єктам владних повноважень, невідповідності інформації щодо руху поштового відправлення з відомостями, що містяться на бланку рекомендованого повідомлення, прострочення термінів повернення бланків рекомендованих повідомлень до суду тощо. Це призводить до збільшення строків розгляду справи, створює перешкоди для вчасного прибуття учасників судового процесу для участі у судовому засіданні, спричиняє порушення інших процесуальних прав, а самі обставини вручення/невручення процесуальних документів суду одержувачем/адресатом досліджуються суддями апеляційної та касаційної інстанцій при перегляді судових рішень і нерідко стають єдиною причиною скасування судових рішень.

Важливим є те, що питання електронного правосуддя потребує швидкого реагування на правові виклики, спричинені пандемією COVID-19, які стали каталізатором використання процесів обміну інформацією з метою дотриманням правил безпеки щодо здоров’я кожного громадянина та гарантування їм права на судовий захист.

Зважаючи на вищезазначене та для покращення реалізації права на доступ до правосуддя, органами законодавчої влади спільно із представниками суддівської спільноти проводиться розробка законопроєктів щодо ефективної організації та швидкого впровадження електронного правосуддя.

Вважаємо, що неодмінно важливими для органів судової влади України є єдність та активна співпраця як у напрацюванні способів правозастосування, так і в частині спрямування спільних зусиль суддівського корпусу на використання внутрішніх та зовнішніх механізмів комунікації для становлення нового інформаційного суспільства, вдосконалення організації і ефективного функціонування електронного судочинства. 

Так, 11 листопада 2020 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 4360 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень» (надалі - законопроєкт № 4360), що передбачає розширення можливостей використання електронної пошти при надісланні процесуальних документів учасникам процесу.

Восьмий апеляційний адміністративний суд концептуально підтримує законопроєкт № 4360 та виступає за консолідоване рішення суддівської спільноти щодо необхідності спрощення комунікації з учасниками судових процесів, удосконалення доступу до правосуддя шляхом застосування переваг електронного урядування.

Без сумніву, ідея скорочення витрат судів на послуги поштового зв’язку у такий спосіб прискорить становлення електронного правосуддя в Україні, зменшить строки розгляду судових справ та кількість скасованих судових рішень.

Разом з тим, Восьмий апеляційний адміністративний суд напрацював власні пропозиції до законопроєкту № 4360 в частині удосконалення розділу, що стосується внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Вони містять наступні новації:

1. Жодні зміни до КАС України не будуть дієвими на практиці, допоки не буде внесено зміни в Розділ VII Перехідні положення у зв’язку із сповільненим процесом впровадження програмного забезпечення ЄСІТС. У пунктах 15 і 16 цього Розділу варто передбачити, що до дня початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрації, надсилання процесуальних та інших документів можливе в паперовій та електронній формах.
2. Запропоновані зміни включають можливість зазначення «електронної адреси» і «офіційної електронної адреси» не лише у заявах по суті справи (позовна заява, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву), а також у заявах з процесуальних питань (заяви, клопотання, заперечення).
3. Статтю 251 КАС України «Вручення судового рішення» доповнити новою частиною, якою передбачити альтернативні способи надіслання копій судових рішень учасникам справи: шляхом надіслання на офіційну електронну адресу, електронну адресу, зазначену особою у заяві по суті справи або заяві з процесуальних питань, або ж за поштовою адресою.
4. Для дієвості цього положення статті 251, внести також зміни до статей 169 «Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви» та 170 «Відмова у відкритті провадження в адміністративній справі». Це зумовлено, зокрема, питанням підрахунку строків, що залежать від моменту належного повідомлення учасників процесу про прийняті процесуальні рішення по справі.
5. З метою уніфікації термінології пропонуємо у процесуальному законодавстві застосовувати терміни «електронна адреса» і «офіційна електронна адреса», а також закріпити їх визначення у статті 4 КАС України.

Ситуація, що нині склалася в країні, потребує нестандартних рішень та ідей для того, щоб забезпечити право на судовий захист. Виклики, які постали перед судовою системою на шляху до запровадження електронного судочинства, мають розв’язуватися рішуче й без зволікань, оскільки надмірний формалізм за таких обставин шкодить авторитету судової влади, яка повинна захищати інтереси громадян у будь-яких умовах.

Вважаємо за доцільне об’єднати зусилля представників судової влади та розробників програмного забезпечення з метою створення ефективної системи електронного правосуддя в Україні, яка буде зручною у використанні і сприятиме оперативному та надійному забезпеченню права на судовий захист.

Ключовими та єдино правильними інструментами для утвердження механізму здійснення електронного правосуддя на засадах верховенства права, законності, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, є наступні:

• системні дії щодо удосконалення законодавства;
• технічно-інформаційне забезпечення судів;
• розроблення заходів і систем забезпечення захисту інформації;
• правове регулювання питань відповідальності осіб за порушення у цій сфері;
• вжиття заходів попередження кіберзлочинності;
• проведення навчальних семінарів для працівників апарату суду та інших користувачів системи;
• широка просвітницька робота з населенням;
• систематичний моніторинг ефективності роботи системи електронного судочинства та її постійна модернізація.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.