Актуальна практика Європейського суду з прав людини: що було прийнято за останній час

Расім Бабанли,
керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду,
кандидат юридичних наук

Одна зі справ стосується правового положення, яке виникло у зв’язку з існуванням «Придністровської Молдавської Республіки» - справа «IOVCEV AND OTHERS v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA AND RUSSIA». У цій справі констатовано, зокрема, порушення Російською Федерацією права на освіту, яке не так часто встановлюється в рішеннях ЄСПЛ.

Заявниками, за згаданих обставин були, як самі школярі, так і їх батьки, а також вчителі шкіл, розташованих на території т.зв. ПМР. У своїх скаргах до ЄСПЛ восьмеро заявників (п’ятеро школярів та троє їх батьків) скаржились на заходи, які були до них застосовані через прийняте ними рішення про продовження навчання румунською та молдавською мовами. Окрім іншого, десять заявників (працівники шкіл) скаржились на переслідування у зв’язку із їхнім вибором використовувати румунську та молдавську мови, і на те, що їх право на культурну самовизначеність було порушено.

У школах, які розташовувались на території, контрольованій т.зв. ПМР використовувалась латинська абетка і відповідні навчальні програми, затверджені Міністерством освіти Молдови. При цьому, статтею 12 Конституції самопроголошеної «Придністровської Молдавської Республіки» було передбачено, що офіційними мовами самопроголошеної «Придністровської Молдавської Республіки» є молдовська, російська та українська. За статтею 6 Закону «Про мови» ПМР встановлено, що молдовська мова має бути прописана кирилицею, а використання латинської абетки може бути визнано правопорушенням, що також було однією з підстав переслідування заявників представниками ПМР.

Відтак, за результатами розгляду справи констатовано порушення сукупності прав, гарантованих Конвенцією, саме Російської Федерацією, а не Молдовою.

У справі «AKIF HASANOV v. AZERBAIJAN» встановлено також доволі непоширене порушення ст. 34 Конвенції (право на подачу індивідуальної заяви до Суду). Згідно обставин цієї справи заявником та його адвокатом здійснювався збір матеріалів для подання заяви до ЄСПЛ з підстав порушення державою положень Конвенції при притягненні заявника до адміністративної відповідальності. Так, адвокат заявника А. був затриманий за підозрою в ухиленні від сплати податків, незаконному підприємництві та зловживанні владним становищем. Під час обшуку адвокатського офісу органами влади були вилучені документи та матеріали, включно з матеріалами справ відносно заяв, поданих до ЄСПЛ, які належали А. як представнику скаржників в ЄСПЛ. Саме у цьому й полягало порушення державою права на подачу індивідуальної заяви до Суду.

Справи «MARTINOVIĆ v. SERBIA», «RODIĆ AND SVIRČEV v. SERBIA», «OKILJ AND OTHERS v. SERBIA» свідчать про те, що на теренах Ради Європи у антирейтингу держав, які допускають порушення розумних строків розгляду судових справ, в України є солідний конкурент. Цивільна справа заявника (MARTINOVIĆ) розглядалась судами Сербії 10 років 2 місяці і 2 дні, заявника (RODIĆ) – 8 років, 9 місяців, 2 дні, заявника (SVIRČEV) – 10 років 1 місяць 21 день; шести заявників у справі OKILJ AND OTHERS – від 7 до майже 12 років.

Справа «ANDERSENA v. LATVIA» із категорії справ щодо застосування, у цьому випадку Латвією, Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей – конвенції, яка застосовується у тому разі, коли один із батьків виїжджає із дитиною на постійне проживання в іншу державу, без згоди іншого з батьків. Ця конвенція регламентує спрощений порядок повернення дитини, яка в таких випадках визнається викраденою. Саме рішення про повернення дитини відповідно до вимог Конвенції було прийнято судами Латвії, однак вони ж визнані ЄСПЛ такими, що порушують вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. У цій справі ЄСПЛ визнав порушення, власне, процедурного аспекту розгляду справи, оскільки при її розгляді не було забезпечено принцип змагальності, однак у контексті самої суті питання про повернення дитини до Норвегії, ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність порушення. Це рішення є досить ґрунтовним для розуміння правових позицій ЄСПЛ щодо застосування Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей

Коротке описання проаналізованих та інших справ, міститься в огляді Верховного Суду, з яким можна ознайомитись як на веб-порталі судової влади, так і на офіційній сторінці у facebook, а також на Telegram – каналі.