Щодо питання об’єднання ВККСУ і ВРП

Славицька Антоніна,
кандидат юридичних наук

Команда  нового Президента одним із можливих векторів реформування судової системи називає необхідність об’єднання Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

На думку представника Президента у Верховній Раді Руслана Стефанчука, котру він висловив в одному з інтерв’ю, за рівень кваліфікації суддів, відбір суддів та за притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, повинен відповідати один орган. Я навіть зацитую: “Тільки з’являється два органи – це безвідповідальність”.

Варто погодитись з таким судженням. Крім того, наявність двох органів, функції яких певним чином пересікаються, враховуючи значний обсяг винагороди (заробітної плати) членів ВККС та ВРП, утримання штату і т.д.  – це також надмірний тягар для державного бюджету. Тому оптимізація органів суддівського врядування в перспективі дійсно покращила б стан речей у судовій владі.

Одночасно треба ставити питання про ефективність роботи таких органів суддівського врядування, адже наразі гострою є проблема кадрового «голоду» у судах. І існування одразу двох органів, чомусь, її вирішенню аж ніяк не сприяє.

В той же час, будь-які організаційні зміни в діяльності ВРП та ВККС, зокрема їх об`єднання, на жаль, не зарадять її вирішенню.   Цілком очевидно, що членів обох  органів при реорганізації, скоріш за все першочергово хвилюватиме лише їх подальша особиста кар”єрна доля. А суди і далі захлинатимуться від величезної кількості справ, які нікому розглядати.

Хочу зазначити, що  ідея об’єднання ВРП та ВККСУ не є новою. Час від часу з такою ініціативою виступають різні юристи і політики. Вказана ідея знаходила підтримку  і Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії).

Ще в 2007 році Венеційська комісія, надаючи висновок стосовно проектів законів про судоустрій і статус суддів, поданих тодішнім Президентом України до парламенту у грудні 2006 року, вказувала, що «немає потреби в окремій Вищій кваліфікаційній комісії і її повноваження необхідно передати Вищій раді юстиції, більшість якої складають судді» (пункт 23).

Думка Комісії не змінилась і через 9 років. Так, у проміжному висновку ВК стосовно змін до Конституції  щодо правосуддя від  24 липня 2015 року, Комісія зазначила, що «паралельне існування, з одного боку, Вищої ради правосуддя, а з іншого, – Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Ради прокурорів як окремих органів замість спеціалізованих підрозділів ВРП, утворює дуже складну систему, що формує дуалізм в адміністративному управлінні судової системи та підвищує ризик виникнення збігів та конфліктів. Однак це питання політики, обраної українською владою» (пункт 35).

Законом України  «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року  № 1401-VIII Вищу раду юстиції було реорганізовано у  Вищу раду правосуддя.

Серед іншого, зазнала змін і стаття 127 Основного Закону. Якщо раніше «на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України…». То в чиній редакції статті, як і по тексту Конституції, згадка про кваліфікаційну комісію відсутня.

Також на конституційному рівні було суттєво змінено й повноваження Вищої ради правосуддя. Якщо раніше, Конституція України передбачала вичерпний перелік повноважень Вищої ради юстиції, то наразі перелік повноважень Вищої ради правосуддя таким не є.

У статті 131 Конституції України, окрім безпосередньо визначених у статті повноважень ВРП, зазначається, що Вища рада правосуддя здійснює й інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

І хоча в окремих думках суддів Конституційного Суду України наголошувалось на хибності такого підходу, в цілому КСУ у своєму висновку вказав, що законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, а запропонована ним редакція статті 131 Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Тому для реалізації ідеї об’єднання ВККС та ВРП достатнім буде внести змін до Законів України «Про судоустрій і статус суддів» і «Вищу раду правосуддя», якими, серед іншого, поряд з дисциплінарними палатами ВРП, створити кваліфікаційні. Та відповідно змінити повноваження ВРП, і з урахуванням вищевикладеного, вказане буде враховувати рекомендації європейців та не суперечитиме Основному Закону.  

Однак чи залишиться таке “об’єднання” на стадії розмов, чи команда президента перейде від намірів до реальних справ – покаже час.