Владислав Власюк,
генеральний директор директорату з прав людини,
доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін’юсту
Іван Шемелинець,
керівник експертної групи з правової освіти директорату з прав людини,
доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін’юсту
Щоб кудись добігти, бажано знати маршрут і фініш. Особливо, якщо біг по такій перетятій місцевості, як юридична освіта. Дійсно, пам’ятаючи про «два юриста — три думки», з юридичною освітою теж дуууже треба мати чіткий маршрут. Таким планом реформи нині є Концепція реформування юридичної освіти — результат декількарічної праці робочої групи, погоджений усіма основними стейкхолдерами. Концепція спрямована на вирішення проблеми недостатньої якості юросвіти, що підтверджуються дослідженнями та опитуваннями. Зараз її текст готується до внесення до Кабміну.
У 2001 році була прийнята постанова КМУ «Про затвердження Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року», якою закріплювались конкретні заходи, спрямовані на подолання проблеми низької якості юридичної освіти.
У 2009 році був розроблений проект Концепції розвитку вищої юридичної освіти, який більше стосувався удосконалення змісту викладання права у закладах вищої освіти. Цей проект так і не набув форми повноцінного документа.
У 2016 році було представлено проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти для фахової підготовки правника, яка також не була затверджена окремим нормативно-правовим актом. Проте згодом з’явились проекти законів «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» та альтернативний «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію», які викликали шалену дискусію в академічній та професійній правничій спільноті. На сьогодні ці законопроекти поки перебувають на розгляді в Верховній Раді України.
Також у сфері освіти розроблено та затверджено ряд концепцій і стратегій, спрямованих на вирішення проблем у конкретній сфері. Зокрема, вже затверджені Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, Концепція розвитку педагогічної освіти, Концепція розвитку громадянської освіти в Україні та інші.
Системність і сталість
Проведення та впровадження змін у сфері вищої освіти загалом та юридичної зокрема без концепції та стратегічного бачення, незважаючи на їхню ефективність, є лише поступовими, але несистемними кроками. Так було в 2014 році з прийняттям Закону України «Про вищу освіту», який розширив та закріпив університетську автономію, так було із впровадженням Єдиного фахового вступного випробування у 2016 році та згодом його поширенням на спеціальність 293 «Міжнародне право», розширенням його предметного наповнення.
Звісно, усі ці кроки необхідні, проте в контексті середньострокового розвитку випадають з цілісної, комплексної картинки. Власне Концепція систематизує всі ініціативи, що вже відбулись. Наприклад, той-таки ЄФВВ запроваджувався як тимчасовий інструмент оптимізації контролю знань. Також Концепція вкладає в єдину систему координат і нові ініціативи, наприклад, заміну ЄФВВ у вигляді іспиту на виході з певного освітнього рівня. Концепція має час дії для поступової, але сталої реалізації — 5 років — у спосіб, погоджений усіма зацікавленими сторонами. Освіта — це саме та сфера, яка потребує поступовості і системності, адже горизонт планування тут не менше 5 років (як час від вступу до вузу до випуску).
Концепція закріплює механізми забезпечення якісного відбору до правничих шкіл та встановлює принципи контролю результатів навчання
Для досягнення цієї важливої мети передбачається:
Концепція закріплює засади подолання проблеми низького рівня прикладних практичних навичок у випускників правничих шкіл
На подолання проблеми низького рівня прикладних практичних навичок спрямовані ряд положень Концепції, зокрема:
Концепцією встановлюються орієнтири щодо необхідного змісту освітніх програм правничих шкіл
Такими орієнтирами можуть бути:
Найближчим часом Концепцію буде внесено до Кабінету міністрів.