Олена Кібенко,
суддя Великої Палати Верховного Суду
Верховний Суд завжди асоціюється у першу чергу із суддями, адже вони проводять засідання, ухвалюють рішення, беруть участь у конференціях та семінарах, пишуть статті. Втім, судді Верховного Суду — як верхівка айсберга, яку всі бачать, насправді ж робота Верховного Суду забезпечується також його величезною «підводною» частиною — апаратом, до складу якого входить понад 1000 юристів.
Яка ж структура цієї «підводної» частини? Її можна умовно поділити на три складові:
Таким чином, наразі роботу суддів Верховного Суду забезпечує ціла «правнича армія». На перший погляд це дуже велика кількість працівників. Втім, якщо згадати про шалене навантаження на суддів Верховного Суду, який за 2018 рік розглянув 81 тисячу справ, то наявність такого ресурсу здається виправданою, але за умови його ефективного використання.
Зупинимося більш детально на завданнях і функціях, які повинен мати правовий департамент. Для цього можна звернутися до Керівництва з менеджменту верховних судів 2017 року (Best practice guide for managing Supreme Courts) (далі — Керівництво), в якому проаналізовано практику роботи вищих судів 26 європейських країн і сформульовано відповідні рекомендації. Керівництво було розроблено у рамках проекту "Верховні суди як гаранти ефективності судової системи в ЄС", що підтримується Європейською комісією і презентовано усім верховним судам ЄС на конференції у Ризі 21 квітня 2017 року.
У Керівництві зазначається, що можна подолати значне судове навантаження шляхом делегування частини своїх функцій і завдань не тільки своїм персональним помічникам та консультантам, але й спеціальному департаменту (департамент аналітичної та документальної роботи).
Юристи такого департаменту у верховних судах інших країн найчастіше виконують такі функції:
У Керівництві рекомендують такий розподіл функцій між правовим департаментом та індивідуальними помічниками суддів.
Правовий департамент |
Помічники суддів |
Написання меморандумів (тобто, правових висновків, оглядів) із загальних правових питань. Іноді – підготовка меморандумів з пов’язаних зі справою питань для колегії (палати). |
Написання меморандумів з пов’язаних зі справою питань для судді чи для колегії (палати), проектів рішень. |
Редагування рішень (орфографія, граматика, цитування, забезпечення єдності термінології та стилю). |
Редагування рішень (змістове). |
Складення оглядів практики верховного суду (бюлетені, дайджести), практичних керівництв (матеріалів роз’яснювального характеру). |
Допомога судді в підготовці виступів, презентацій, статей. |
Моніторинг судової практики нижчих судів і законодавства. |
|
Робота з електронною базою судових рішень |
|
Підготовка проектів судових рішень (це завдання не є типовим, його виконують департаменти лише в деяких країнах – Нідерландах, всіх країнах Балтії, Португалії). |
|
Підсумовуючи, можна зазначити, що Керівництво виділяє два основних завдання департаменту:
У низці країн помічники і консультанти, які виконують аналітичну роботу, закріплені персонально за суддею, в інших — отримують завдання від усіх суддів одночасно (pool-system), тобто складають департамент. У багатьох країнах ці системи поєднуються, тобто суддя може мати і персональних помічників, і звертатися до департаменту.
Країна |
Один чи більше аналітичних департаментів |
Помічник судді |
Австрія |
х |
|
Бельгія |
х |
х |
Кіпр |
|
х |
Чехія |
х |
|
Естонія |
х |
х |
Фінляндія |
|
х |
Німеччина |
|
х |
Угорщина |
|
х |
Ірландія |
|
х |
Італія |
х |
х |
Латвія |
х |
х |
Литва |
х |
х |
Люксембург |
|
|
Нідерланди |
х |
|
Польща |
х |
|
Португалія |
х |
|
Румунія |
х |
|
Словаччина |
х |
|
Словенія |
х |
х |
Іспанія |
х |
|
Швеція |
|
х |
Усього (26) |
18 |
15 |
Наявність правового департаменту допомагає об’єднувати зусилля в роботі над справами, уникати того, щоб помічники окремих суддів дублювали функції один одного і виконували однакову роботу (наприклад, правовий пошук однакових за змістом запитів).
Комунікація суддів з правовим департаментом та помічниками, як правило, не формалізована — здійснюється шляхом імейлів, телефонних дзвінків, прямих комунікацій.
У Керівництві з менеджменту Верховних Судів звертається увага на те, що сучасний рівень технологій дозволяє публікувати он-лайн усі судові рішення, але якщо вони будуть викладені он-лайн без належної пошукової програми, то це призведе до хаосу і неможливості ефективно використовувати такі судові рішення. «Парадоксально, але публікація всіх судових рішень призводить до меншої поінформованості суспільства, завдяки перевантаженню інформацією», — наголошується у Керівництві.
Простої публікації рішень абсолютно недостатньо для ефективного пошуку і забезпечення єдності практики. Тому надзвичайно важливою є робота зі створення ефективної та простої пошукової системи (user-friendly), яка б працювала й для суддів, і для юристів, і для суспільства в цілому (звичайних громадян).
Пошук має здійснюватися щонайменше за трьома різними критеріями: реквізити самого рішення; ключові слова; законодавство, яке застосовується у судовому рішенні, чи зв’язки з іншими судовими рішеннями (система крос-посилань між рішеннями).
Країна |
Ключові слова |
ECLI (європейський ідентифікатор судових рішень) |
Посилання на справи |
Посилання на законодавство |
Австрія |
|
|
|
|
Бельгія |
х |
|
|
|
Кіпр |
Немає електронної бази |
|||
Чехія |
х |
|
|
|
Естонія |
х |
|
|
|
Фінляндія |
|
х |
х |
|
Німеччина |
х |
х |
|
|
Угорщина |
|
|
|
|
Ірландія |
|
|
|
|
Італія |
|
|
|
|
Латвія |
х |
|
х |
х |
Литва |
|
|
|
|
Люксембург |
|
|
|
|
Нідерланди |
х |
х |
х |
|
Польща (адмін.) |
х |
|
|
|
Португалія |
х |
|
х |
х |
Румунія |
х |
|
|
х |
Словаччина |
х |
х |
|
|
Словенія |
х |
х |
|
|
Іспанія |
х |
х |
|
|
Швеція |
|
|
|
|
Усього (26) |
13 |
6 |
4 |
3 |
Правовий департамент може використовувати маркери важливості рішення, як наприклад, це робить ЄСПЛ, виділяючи чотири категорії справ (Case Reports) та рішення першого рівня (висока важливість), другого рівня (середня важливість) та третього рівня (низька важливість) (HUDOC FAQ: Frequently asked questions //https://www.echr.coe.int/Documents/HUDOC_FAQ_ENG.pdf).
Багато верховних судів публікують свої рішення й у паперовій формі у спеціальних офіційних виданнях.
Публікація рішень онлайн і в паперовому вигляді є однією з основних функцій департаменту. У більшості країн департамент здійснює також деперсоніфікацію рішень.
У Керівництві зазначається, що судові рішення мають бути пояснені простою мовою (user-friendly language), щоб судове рішення всім було зрозумілим.
Такі анотації судових рішень (summaries) готують майже всі вищі суди країн ЄС. Анотація дає можливість швидко зрозуміти, чи є релевантним те чи інше рішення. У деяких країнах анотації готуються за кожним рішенням, в інших — лише за найбільш важливими. Підготовка анотацій розглядається як одна з основних функцій департаменту. Часто це робиться під контролем відповідної судової палати (тобто підготовлені департаментом анотації перевіряє суддя/судді). Лише в деяких країнах підготовка анотацій покладається безпосередньо на суддю. Так, в Угорщині суддя має підготувати анотацію за судовим рішенням високої суспільної важливості чи високої категорії складності того ж дня, коли ухвалює рішення. Ця анотація негайно публікується на веб-сайті суду.
Учасникам судового процесу має бути доступною інформація про те, як працює суд касаційної інстанції, приблизну вартість та тривалість розгляду їх справи, можливість отримання правової допомоги, можливість використання інструментів електронного суду. Для цього департаменти готують практичні керівництва, роз’яснення, які поширюються публічно.
Іноді такі керівництва готуються департаментом і для суддів. Наприклад, як користуватися електронним кабінетом судді чи електронною бібліотекою.
Часто аналітика, підготовлена правовим департаментом для суддів, публікується. Такі публікації зазвичай є дуже цікавими для юристів, це підвищує авторитет верховного суду. Завдяки якісній аналітиці департамент перетворюється на потужний правовий аналітичний центр.
Надзвичайно цікавим документом є Стратегія розвитку та план дій аналітичного департаменту Верховного Суду Грузії, розроблений у межах спільного проекту ЄС та Ради Європи в 2016 році (далі — Стратегія).
У Стратегії виділено три головні цілі департаменту:
У документі зазначено, що ключовим завданням департаменту є надання необхідної аналітичної підтримки суддям (судовим палатам) при розгляді справ. Саме на цьому завданні слід концентрувати зусилля. Департамент має бути якомога більше залучений до щоденної роботи суддів, щоб підвищити, з одного боку, обізнаність суддів про можливість використання експертизи департаменту, а з другого — розуміння працівників департаменту того, що саме судді є їх «клієнтами». Департаменту рекомендується застосовувати відому практику agile, тобто постійно коригувати свою діяльність під потреби суддів, бути в щоденному щільному контакті з палатами (колегіями), які розглядають справи.
Стратегія також визначає, що немає сенсу розділяти функції з аналізу практики ЄСПЛ та національних судів — така практика має досліджуватися разом, а не ізольовано одна від іншої, щоб розуміти, як слід застосовувати практику ЄСПЛ для забезпечення єдності національної судової практики.
З метою виконання відповідних функцій у Стратегії наголошується на тому, що в департамент мають відбиратися висококваліфіковані кадри, зі знанням іноземних мов. Працівники такого департаменту повинні постійно проходити тренінги та підвищувати свою кваліфікацію.
Щодо статистики зазначається, що вона має містити:
Усі статистичні дані мають бути презентовані у простій та зрозумілій формі, з використанням сучасної інфографіки. Не може бути збору статистичних даних «заради самих даних», дані збираються лише для отримання відповіді — як покращити ефективність правосуддя.
Верховний Суд уже багато зробив для налагодження роботи департаменту аналітичної та правової роботи відповідно до сучасних стандартів:
Втім є і певні проблеми:
Зараз робоча група Верховного Суду з менеджменту та комунікацій разом з департаментом аналітичної та правової роботи готують стратегічний план розвитку департаменту.