Плюси і мінуси кваліфікаційного оцінювання

Ганна Бондаренко,
суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області

11 червня 2018 року на сайті ВККС України опублікована новина про перебіг кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, що  запроваджено у рамках судової реформи для всіх суддів України.

Для першої тисячі суддів оцінювання оголосили на підставі рішення ВККСУ 20 жовтня 2017 року, воно триває вже 7 місяців.

З-поміж суддів, які пройшли оцінювання, 181 суддя — це «п’ятирічки», в яких закінчились повноваження, і які вже рекомендовані Вищій раді правосуддя для призначення на посади.

Наразі судді з першої групи перебувають на останньому етапі кваліфікаційного оцінювання — співбесіди та аналізу досьє.

Станом на 7 червня 2018 року завершилося оцінювання 868 суддів, стосовно яких призначили оцінювання.

З них 709 суддів визнані такими, що відповідають займаній посаді та продовжують займати суддівські посади.

Інші 159 суддів підлягають звільненню або вже звільнені, зокрема:

• 68 суддів звільнені за власним бажанням під час процедури оцінювання;
• 91 суддя не підтвердив відповідності займаній посаді, а саме: 65 суддів не склали іспитів, 26 суддів не пройшли співбесід із членами Комісії.

На цей час у першій групі процедура кваліфікаційного оцінювання не завершена стосовно 211 суддів, серед яких стосовно 112 суддів оголошено перерву, зокрема, через наявність висновків Громадської ради доброчесності, що не були впорядковані належним чином. Наразі співбесіди із цими  суддями тривають.  

Друга група суддів з 1790 осіб  склала іспити та на сьогодні проходить тестування морально-психологічних якостей.

Третя група, рішення стосовно якої ухвалено 7 червня 2018 року, — це 2188 суддів. Вони розпочнуть складати іспити 2 липня 2018 року.

Того ж дня на сайті Громадської ради доброчесності з’явилась новина під назвою «Чому кваліфікаційне оцінювання не є успішним?».

Громадська рада доброчесності наголошує: «Кваліфікаційне оцінювання суддів є одним із ключових аспектів судової реформи, яка стартувала у вересні 2016 року. Його результатом мало б стати звільнення суддів, які не відповідають критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики. Однак проміжні результати оцінювання першої тисячі суддів демонструють, що воно не призведе до реального очищення судів від недоброчесних суддів. Причиною цьому є низка проблем… За результатами оцінювання, станом на 5 червня, 705 суддів із 731 успішно пройшли оцінювання, і лише 26 суддів за результатами співбесід не підтвердили відповідності займаній посаді. Рішення щодо решти суддів ВККС поставила на паузу. Також щодо кількох суддів кваліфікаційне оцінювання зупинено у зв’язку з їх відставкою або звільненням. Ще 37 суддів не дійшли до етапу співбесід, проваливши іспит. Таким чином, за результатами співбесід, 96% суддів успішно пройшли перевірку на доброчесність».

Причини, через які, на думку ГРД, кваліфікаційне оцінювання не є ефективним, названі:

• Оцінювання відбувалося без участі громадськості.
• Оцінювання відбувалося у непрозорий спосіб.
• ВККС ігнорує факти недоброчесної поведінки суддів.
• ВККС не дотримується положення  п. 2 ч. 8 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Ця норма передбачає звільнення судді у разі порушення ним обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. Однак, як видно із матеріалів досьє та відеозапису співбесід, ВККС повною мірою не досліджує питання відповідності статків судді задекларованим доходам.
• ВККС не має чітких критеріїв оцінювання та єдиного підходу до оцінювання суддів. За результатами співбесід 26 суддів з 731 не підтвердили здатності здійснювати правосуддя. Причини, через які члени ВККС ухвалили таке рішення, наразі невідомі. Однак питання, що обговорювали на співбесідах із цими суддями, також звучали й під час розгляду інших суддівських кандидатур.

Ще в своїй публікації ГРД зазначає, що жодного рішення за результатами оцінювання тисячі суддів, зокрема, щодо суддів, які не підтвердили здатності здійснювати правосуддя, ВККС досі не оприлюднила. Ані рішень, ані пояснень щодо балів, які отримали судді за результатами оцінювання їх доброчесності, ВККС не надала. Суддям досі невідомі причини невдалого проходження ними співбесід.

Як бачимо, ГРД невдоволена статистикою кваліфікаційного оцінювання, мовляв, забагато проходять. Звісно, з їх точки зору, було б краще звільнити всіх одним махом. Але Венеційська комісія чомусь виступала проти цього і рекомендувала як можливо швидше провести процедуру оцінювання. А головне — з дотриманням закону і процесуальних норм, бо не можна застосовувати принцип колективної відповідальності.

Ще звертає на себе увагу те, що жодних зауважень з приводу проходження тестування морально-етичних і психологічних здібностей суддів, а також безпосередньо складання кваліфікаційних іспитів суддями з боку громадськості немає.

Отже, найболючіші для колег питання — іспити і психологічне тестування — громадськість мало цікавлять.

Звісно, в цьому процесі є і третій суб’єкт, який безпосередньо бере в ньому участь. Це власне судді.

Процедура кваліфікаційного оцінювання поволі обростає легендами. Історії тих, хто вже пройшов співбесіду і отримав (або не отримав) рішення на відповідність займаній посаді передаються з вуст в уста.

Впевнена в тому, що моя публікація здатна викликати суперечливі відгуки колег, але я не маю на меті вести полеміку на тему: «Кваліфікаційне оцінювання: джерело, методологія і наслідки». Я тільки хочу поділитися своїми особистими враженнями від цієї процедури, і , можливо, мій досвід комусь стане в нагоді, зможе заспокоїти і підтримати.

Для мене стало очікуваним те, що кваліфікаційне оцінювання об’єднало багатьох суддів. Буквально  — познайомились, спілкуються, спільно обговорюють спірні питання тестів або модельні справи, або як правильно заповнити анкету чи інформацію про змінені-скасовані рішення.

До речі, таке спілкування дозволяє позбутися страхів перед іспитами чи співбесідами. Відбувається обмін інформацією, і кожний розуміє, що все не так страшно і є перспектива, що ти особисто успішно пройдеш цей етап. Думаю, багато хто з нас переконався, що комунікації — це сила, і в цьому непогано допомагають як соціальні мережі, особливо офіційна сторінка ВККСУ на Facebook, так і ЗМІ, які висвітлюють роботу судових органів.

Щодо інформування про процедуру кваліфікаційного оцінювання, питань взагалі не виникає. Усе завчасно, зрозуміло і досить оперативно. Окремі колеги дорікають, що не приходять листи з повідомленнями відносно кожного окремого судді або запити, або запрошення на іспити. Але я вважаю, що це недоречно з урахуванням того кола осіб, яких це стосується. На мій погляд, це нескладно — ввечері відкрити сайт Комісії і переглянути оголошення. Більшість колег саме так і роблять, а потім охоче діляться інформацією з тим, хто не встиг прочитати свіжі новини.

Окремо хочу зазначити, що з урахуванням кількості людей, котрі проходять таку процедуру, це величезний обсяг логістичної роботи. Хто, де, коли, який власне іспит — відкрив сайт, подивився перелік, якщо є потреба кинув в закладки або роздрукував потрібну тобі інформацію.

Аналогічно дуже синхронно працюють співробітники, які зустрічають суддів на іспитах або на тестуванні психологів. Дійсно, все працює, як годинник.

Вам усе пояснять доступними словами: в якій послідовності і як відбувається тестування, що заповнюєте, що не заповнюєте; чи є необхідність формувати текст, міняти шрифт, як себе поводити у випадку, якщо виникла позаштатна ситуація. Пояснюється будь-яка дрібниця, на будь-яке питання, по суті, дають відповідь. Взагалі ставлення доброзичливе і спокійне. Я не знаю, чи важко складати іспити влітку, а в березні було фізично досить комфортно — не холодно, не жарко, працювати можна.

Головне — не треба занадто нервувати, зосередьтесь на тестуванні й відповідайте на питання або пишіть своє рішення.

На цьому етапі найбільш хвилюючий момент — це відкриття тестів і відкриття практичного завдання. Дуже важливо не впадати в паніку, а почати роботу, це відволікає від страшних думок. То читайте й відповідайте, або починайте писати. І час не будете витрачати і скоріше зможете заспокоїтись.

Єдине, що ускладнювало роботу на етапі тестування, — дуже маленькі клітиночки, а коли аркуш для відповідей лежить на столі з фактурним верхом, то трошки напружуєшся від того, що вийдеш за межі клітиночки і відповідь не зарахують.

Оскільки я призначалась на посаду за процедурою добору влітку 2011 року, то можу сказати, що організаційні питання відпрацьовані значно краще, ніж сім років тому.

Окрема подяка Комісії за те, що відшукали можливість обладнати приміщення, придбати ноутбуки для написання проекту процесуального документу і користування інтернетом. Бо коли в 2011-му ми писали чотири години від руки проект рішення у трудовому спорі, повірте, це було не весело. Навіть не знаю, якими були б результати, якби рішення писалися б вручну, страшно це собі уявити.

Часу для відповідей на тести і для написання практичного завдання достатньо.

Також вважаю, що публікація питань — це крок назустріч з боку Комісії. В 2011 році у нас була програма тестування і не було конкретних запитань. Отже готувалися за кодексами і всією нормативною базою. Повірте, це було значно складніше, ніж конкретні питання. Я розумію, що більшість суддів, які тільки складатимуть іспит, зараз працюють, тому часу замало. Але думаю, що все ж таки підготуватись і скласти ці іспити реально.

Парадокс, але думка громадськості й суддівської спільноти з цього питання співпадає. Звісно, з різних причин. Громадськість вважає, що тести прості, практичне завдання простіше не буває, тому переважна більшість суддів складає іспити з відмінними результатами. Судді, навпаки, зауважують, що відсутня методологія визначення результатів практичного завдання. Усі переконані, що написали правильне рішення, достатньо його обґрунтували, але чому отримали саме такий бал — є не зрозумілим.

Я не хочу обговорювати питання, чому хтось вдало склав тести і написав практичне завдання, а хтось ні. Тому що я не член комісії і не можу давати коментарі з цього приводу. Так і власної думки з цього приводу у мене немає, бо я готувалась, і я склала, для мене результати мого тестування і практичного є об’єктивними, і я з ними згодна, знаю, де помилилась.

Мені здається, щоб  було б доцільним чітко визначити процедуру оцінювання практичного завдання, адже відсутність певної методології  ставить під сумнів не тільки низькі, але й високі бали, на жаль.

Виникає питання: «А що відбувається з тими, хто не склав іспит?»

Рішенням ВККС від 26 квітня 2018 року судді, які до цієї дати не склали іспит, були визнані такими, що не відповідають займаній посаді. Спостереження за новинами дає можливість визначити, що більшість з них подали заяви до ВРП на відставку або про звільнення за власним бажанням, і більшість з цих заяв Рада задовольнила.

Отже, у таких суддів є шанс повернутися в професію, оскільки вони звільнились за власною ініціативою і відносно них не буде рішення ВРП про звільнення у зв’язку з тим, що вони не пройшли кваліфікаційного оцінювання.

Щодо випадків оскарження результатів іспитів до Касаційного адміністративного суду ВС, мені невідомо, але я це питання не моніторю, тому достеменно цього і не знаю.

Тестування особистих морально-етичних психологічних здібностей — це також частина кваліфікаційного оцінювання.

Можливо, на цей час змінилась методика, але коли я проходила цей етап, то він відбувався так:

• тест на вербальний інтелект — 30 питань, 8 хвилин. Тут все зрозуміло: асоціативний ряд слів (знайдіть зайве слово); визначте антоніми, синоніми; слова іноземного походження: інвазія; колабораціоніст, суфражистка; дискреція — треба визначити або синонім, або антонім;
• абстрактно-логічний тест — 30 питань, 20 хвилин. Цей тест вимагає доповняти фігурами, наприклад, визначити, яка є зайвою, або якої не вистачає. Приклади, але не такі самі, можна знайти в інтернеті (тести Айзенка);
• ММРІ — 567 питань за 1 годину 30 хвилин. Думати треба, але не треба нічого вигадувати. Результати цього тесту дають загальну характеристику вашої особистості, але вони будуть уточнюватись на співбесіді з психологом;
• HCS-UA — 90 питань, на які треба відповісти за одну годину;
• BFQ — 130 питань за одну годину.

Останні два тести треба проходити уважно, оскільки вони є уточнюючими для попереднього ММРІ і певним чином визначають достовірність тих відповідей, які ви надавали до цього.

Читала, що ті, хто проходять тестування психологів останнім часом одразу знають свої результати за тестами з вербального інтелекту і абстрактно-логічного. Називають цифри 92 — вербальний і 127 — абстрактно-логічний; результати мають бути від 50 до 145 балів.

То не треба вважати, що якщо ви набрали в середньому 109,5 балів, то саме такі бали будуть зараховані при кваліфоцінюванні. Це лише частина оцінки ваших когнітивних здібностей, і вони визначаються психологами як «низький», «середній» і «високий».

У нас такого не було, свої результати ми побачили вперше в досьє у висновках психологів. Висновок про підсумок тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей визначається за такими показниками:

• особистісна компетентність;
• соціальна компетентність;
• професійна етика;
• доброчесність.

Кожен з цих показників містить ще декілька показників, наприклад, до особистісної компетенції включаються, окрім когнітивних здібностей, емотивні якості особисті і мотиваційно-вольові якості особистості. Оце і показують результати тестування.

Ще важливим є те, що за кожним показником (особистісна компетентність; соціальна компетентність; професійна етика; доброчесність) робиться висновок такого характеру: «низький», «середній», «високий». Остаточні результати за цими показниками визначає комісія під час проведення співбесіди. Наприклад, «низький» — від 20 до 50 балів; «середній» — від 50 до 70 балів; «високий» — від 70 до 100 балів. Точні цифри я не пам’ятаю і, до речі, вони не зазначені Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення в редакції від 13.02.2018 року. Ці цифри називалися в одному із інтерв’ю керманичами ВККСУ.

Раджу кожному прочитати Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення в редакції від 13.02.2018 року, воно є доступним на сайті Комісії.  Там міститься багато відповідей на ваші питання. Особливо цікава Глава 6. «Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання».

Взагалі, результати морально-психологічних якостей і загальних здібностей мають велике значення для сумарної кількості балів, які суддя отримує за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Тому досить важливим є етап співбесіди з психологами. Багато нарікань було з боку колег, які після співбесіди отримали висновок про низькі показники своїх морально-психологічних здібностей. Можна зрозуміти незадоволення колег, які понад двадцять років працювали суддями, а потім дізнались, що мають низький рівень доброчесності або схильні до контрпродуктивних дій, чи інші якісь негативні висновки.

Так, мабуть, в співбесідах з психологами було багато суб’єктивного. З одного боку — людина, яка має професійний і життєвий досвід, звикла приймати рішення… З другого — дівчата (переважно), які тільки-но отримали освіту психолога і можливість робити свої власні, такі значущі висновки. Воно нібито і зрозуміло, що такі тести вимагають проведення співбесіди для уточнення результатів, але це й додало того відчуття, що висновки не є об’єктивними. Склалось враження, що у психолога немає власного життєвого досвіду і розуміння професійних і особистих проблем людей, які пройшли тестування. Це ж не простий рекрутинг, тут свій індивідуальний підхід був потрібен.

Ні, я особисто всім задоволена. У мене і співбесіда пройшла спокійно, спочатку я хвилювалась, потім швидко заспокоїлась, і ввійшла в процес. Тривала співбесіда 20-30 хвилин. Результати: три високі показники і один середній.

Питання були на кшталт: що вам не подобається в вашій роботі (відповіла, що все подобається, окрім того, що я кожного дня витрачаю чотири години на дорогу на роботу і з роботи); як ви себе поводите в позаштатних ситуаціях (відповіла, що мене позаштатні ситуації не лякають, головне — не втратити контроль над ситуацією, можливо і згладити її); як ви собі підшукували помічника, як складаються ваші стосунки з помічником (все було і є добре); як ви знімаєте стреси (у мене є секрет, але це не те, що ви подумали); чи є у вас хобі (у мене немає, тому що я маю двох маленьких дітей, мені кожного дня є чим зайнятись); які книги ви читали останнім часом (відповіла, що читала, тому що читаю з мобільного додатку, коли їду на роботу і з роботи).

Але моя колега, яку я дуже поважаю і вважаю взірцем судді (порядна, толерантна, грамотна і вихована людина) отримала на співбесіді один низький показник, хоча говорили з нею 10-15 хвилин (ми були у різних психологів, але одночасно), ніяких питань нібито не виникало. От і зрозумій, що вплинуло на такий висновок. На жаль, це не єдиний випадок, коли співбесіда відбувалась в дуже приємній формі, а люди отримали висновок про низькі показники особистих якостей.

Висновки психологів в сукупності дуже суттєво впливають на результат оцінювання.

Дуже важливо, і всім раджу, ознайомитись з матеріалами суддівського досьє. Так, воно є на сайті ВККС, але в матеріалах досьє обов’язково буде довідка НАБУ і з неї ви дізнаєтесь багато цікавого про своїх родичів, зокрема і про тих, з ким не підтримуєте стосунки. Ні, не про всіх, але про тих, які визначені Законом України «Про запобігання і протидію корупції». Уважно читайте цю довідку і вирішуйте, які пояснення з цього приводу писати.

З досьє я знайомилась за 21 день до дати співбесіди, з тим щоб написати пояснення і надіслати їх до Комісії з додатками, які були необхідні для обґрунтування пояснень.

Щодо процедури співбесіди, для нас, суддів, це незвична ситуація. Бо це ми звикли ставити неприємні питання. Згадайте себе в процесі: які ви іноді ставите питання сторонам у справі — неприємні питання, але ви змушені запитувати. І не завжди те, що ви ставите дуже особисті, навіть інтимні питання, свідчить про те, що рішення буде не на користь сторони, до якої ви звертаєтесь з питаннями. Це така робота.

Процедура співбесіди максимально толерантна, в кожній колегії, де заслуховують суддю, є член колегії, якій врівноважує ситуацію. Підказувати, звісно, ніхто нічого не збирається, але будьте уважними, слухайте питання, які вам ставлять члені колегії, можливо, це ваш рятувальний круг.

Бажано відповідально підготуватися до співбесіди. Передивіться на каналі ВККСУ на Youtube записи попередніх співбесід, краще дивитись співбесіди в різних колегіях.

Взагалі публічність і прозорість очевидна для всіх, окрім членів ГРД. Співбесіди доступні широкому колу осіб, будь-хто може їх переглянути як в режимі онлайн, так і в запису.

Я особисто не впевнена, що така повна прозорість підвищує авторитет судової влади. Зацікавлені члени громадськості, які дивляться співбесіди, роблять власні висновки, які відрізняються від висновків комісії. Тому, за великим рахунком, громадськості все одно, які бали виставила комісія, вони залишаються при своїй думці. Для них наші процедури — це чергове реаліті-шоу, в якому вони хочуть брати участь.

Але я ще раз хочу підкреслити: в Комісії вас ніхто не бажає принижувати і зачіпати вашу гідність. У Комісії своя робота, а у вас — своя.

Після тієї кількості суддів, які вже пройшли через процедуру кваліфікаційного оцінювання, можна виділити декілька «груп ризику», які можуть отримати рішення про невідповідність займаній посаді.

• це судді, які ухвалювали «рішення Майдана»;
• судді, рішення яких переглядалися ЄСПЛ і було встановлено порушення норм Конвенції;
• судді, яким раніше відмовляли в наданні рекомендації на призначення на посаду судді;
• судді, у яких з декларації вбачається явна невідповідність доходів і витрат;

Велика кількість скарг, наявність дисциплінарних проваджень, або повідомлень про підозру можуть бути підставою для зупинення кваліфікаційного оцінювання. Аналогічно відомості про невідповідність витрат судді його доходам — це є підставою для зупинення кваліфікаційного оцінювання і направлення повідомлення про перевірку до НАЗК.

До речі, останнім часом в оголошеннях про проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС стала зазначати конкретні підстави для зупинення — «скарги ВРП», «перевірка НАЗК» тощо.

Перерви оголошуються тоді, коли під час співбесіди були з’ясовані питання, які не є очевидними із матеріалів досьє: не вистачає документів щодо придбання або відчуження майна; відомості про доходи родичів, таке інше.

Ще раз повторюсь — завчасне ознайомлення з досьє і ретельна підготовка до співбесіди дуже допомагає пройти цю процедуру без перерви, якщо відсутні інші підстави для ухвалення рішення колегією.

Підсумовуючі свою публікацію, хочу зазначити наступне.

На мій погляд, плюсами процедури кваліфікаційного оцінювання є:

• публічність і прозорість цього процесу (очевидні для всіх, окрім ГРД);
• надзвичайні управлінські і логістичні рішення в організації процедури. Враження таке, що апарат працює і вдень і вночі над обробленням інформації і її узагальненням. Взагалі весь персонал дуже чемний, і кожній співробітник апарата поводить себе дуже доброзичливо;
• процедура співбесіди максимально толерантна, вас ніхто не бажає принизити або образити;
• перевірка і, можливо, підвищення рівня знань (всі швидко пішли вчитися, в тому числі, періодичне навчання в НШСУ);
• підвищення власної самооцінки і можливість впевнено сказати: я пройшла (пройшов) оцінювання; можливість позбутися тавра «суддя Януковича»;
• можливість дізнатись про статки колишнього чоловіка (дружини) (це жарт);
• підвищення суддівської винагороди (заслужено);
• перспектива кар’єрного зростання.

Мінуси:

• перебування у стані тривалого стресу;
• відсутність методології визначення результатів іспиту;
• в процедурі співбесіди з’ясовується забагато подробиць особистого життя;
• негативний висновок про невідповідність, як наслідок — звільнення з посади.

Отже, чим змогла, тим поділилась. Ще раз наголошую: це мої особисті спостереження, вони можуть відрізнятися від думки інших учасників, які пройшли процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Бажаю всім успіхів!