Кандидати на роздоріжжі: чи є повноцінним другий шанс для третього добору?

Юлія Возіян, кандидат на посаду судді четвертого добору

Життя в ролі кандидата на посаду судді може бути коротким. Наприклад, якщо кандидат був допущений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (надалі — ВККСУ) до відбіркового іспиту  (у формі анонімного тестування з метою перевірки рівня загальних теоретичних знань кандидата на посаду судді у сфері права, володіння ним державною мовою, особистих морально-психологічних якостей кандидата), і, не набравши прохідний бал, не пройшов у наступні етапи:  проведення спеціальної перевірки щодо кандидата на посаду судді, спеціальна підготовка кандидата на посаду судді (навчання в Національній школі суддів України), складення кваліфікаційного іспиту, участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді, отримання рекомендації ВККСУ про призначення кандидатів суддями.

Але є у ВККСУ  кандидати-«діди» на посаду судді, які розпочали своє життя у цій ролі ще у листопаді 2012-го, взявши участь у «третьому» доборі, і впевнено перейшли у статус кандидатів «четвертого» добору, оголошеного ВККСУ у квітні 2017 року.

Майже половина резервістів «третього» добору (кандидати, які, подолавши всі етапи процедури добору, в тому числі і навчання в Національній школі суддів України (надалі – НШСУ) 23.12.2013 року, були зараховані ВККСУ до резерву  кандидатів на посаду судді на три роки) подали документи  для участі у «четвертому»  доборі й були допущені ВККСУ до відбіркового іспиту  та  взяли участь у тестуванні.

За результатами, які  на сьогодні оприлюднено ВККСУ на своєму офіційному сайті,  трохи більше 30 кандидатів «третього» добору  можуть бути зараховані на навчання (повторне!) до  НШСУ,  є також кандидати «третього» добору, які подолали  мінімальний  прохідний бар’єр у 75%, проте не набрали прохідний бал за рейтингом, в той же час є певна кількість кандидатів «третього» добору, які не набрали необхідного мінімального прохідного балу, та ті, що не з’явились на  тестування.

У період з 2016 року по сьогоднішній день і час паралельно із підготовкою до відбіркових випробувань «четвертого» добору кандидати «третього» добору  разом відстоювали своє право на спрощену процедуру в рамках  поточного добору, яка була запроваджена  законодавцем пунктом 29 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для кандидатів «другого» добору, які також у свій час перебували у резерві  кандидатів на посаду судді. Спрощена процедура звільняє колишніх резервістів від проходження відбіркового іспиту та спеціальної підготовки у  НШСУ.  Окремо слід зазначити, що спрощена процедура обумовлена не  статусом «колишнього» резервіста, а фактом своєрідного «простою» судової системи і органів, відповідальних за призначення та звільнення суддів у 2014 році. У період цього «простою» у резерві кандидатів на посаду судді перебували одночасно як кандидати «другого» добору, так і кандидати «третього» добору.

І от нарешті маленька перемога: законодавець виправив несправедливість та також надав право кандидатам «третього» добору на спрощену процедуру участі у доборі кандидатів на посаду судді. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який було ухвалено Верховною Радою України 03.10.2017 року, підписано Президентом України 22.11.2017 року та опубліковано 28.11.2017 в  газеті «Голос України», внесено відповідні зміни до пункту 29 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Однак чи не запізно надано це право? 

Безумовно, визначити, яким буде шлях кандидатів «третього» добору в рамках триваючого сьогодні «четвертого» добору, належить виключно до компетенції ВККСУ та залежить від її  бажання реалізувати надане законом право цій категорії кандидатів на спрощену процедуру участі у доборі кандидатів на посаду судді.

З одного боку, закон прямо передбачає право кандидатів «третього» добору на спрощену процедуру участі у новому доборі. З іншого боку, «четвертий» добір вже розпочато і проведено перший етап — відбірковий іспит. В той же час саме від цього етапу і звільняє кандидатів передбачена законодавцем спрощена процедура.

Що чекає  кандидатів «третього» добору, які  увійшли у топ-700 за рейтингом відбіркового іспиту і можуть бути зараховані на навчання до  НШСУ? Якщо ВККСУ застосує щодо них спрощену процедуру, ці кандидати вже влітку 2018 року зможуть взяти участь у запланованому ВККСУ кваліфікаційному іспиті, а не повторно вчитися рік за бюджетні кошти, в той час як в  державі катастрофічно не вистачає суддів у місцевих судах.

Проте,  навіть якщо вже завтра ВККСУ ухвалить рішення, яким дозволить цій категорії  кандидатів  «третього» добору взяти участь у спрощеній процедурі, це не знімає всіх питань навколо їх участі у доборі.

Для того щоб ця група кандидатів змогла прийняти рішення: чи йти на повторне навчання, чи скористатись спрощеною процедурою, ВККСУ має чітко визначити умови цієї спрощеної процедури. Адже деякі члени  ВККСУ неодноразово заявляли у ЗМІ, що, начебто, спрощена процедура надає право кандидату за результатами відбіркового іспиту спробувати свої сили лише один раз в одному конкурсі на зайняття вакантної посади судді у місцевому суді.

Кандидати зі стажем добре знають, що конкурс на посади у місцевих судах — це  жорстока «лотерея», і все залежить від вдачі кандидата та везіння у розподілі на підгрупи (навіть маючи нижчий бал, можна «виграти» собі посаду, якщо кандидат опиниться на верхівці підгрупи під час подання заяв). Тому доволі абсурдно здавати неймовірно складний іспит заради однократної участі у конкурсі.

Окрім того, кандидатів, що мають право на спрощену процедуру участі у доборі,  насторожує, що ВККСУ використовує суб’єктивне  трактування закону (яке офіційно зроблено не було, проте це породжує ще більше запитань і чуток) з метою звуження їх прав.

Якщо звернутись до тексту пункту 29 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі — Закону), то читаємо наступне:

«Кандидати на посаду судді, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад суддів та включені до рейтингового списку, у разі якщо закінчення трирічного строку припало на період одного року  до набрання або дев’яноста днів після набрання чинності цим Законом, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинності цим Законом внесені рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але яких не призначено на посаду судді, мають право взяти участь у доборі на посаду судді у порядку, встановленому цим Законом, без складання відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки. Такі кандидати повторно складають кваліфікаційний іспит та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді відповідно до результатів такого іспиту».

Зазвичай, в законодавчій техніці, особливо в межах одного законодавчого акта, прийнято використовувати терміни в одному й тому ж значенні.

Так, у тексті самого  Закону при визначенні  загального  порядку зайняття   посади судді  законодавець використовує лише словосполучення «участь в конкурсі» (в однині) на зайняття вакантної посади судді. І тут ні в кого не виникає сумнівів та інших трактувань з приводу того,  що кандидат, який не переміг у конкурсі на зайняття вакантної посади судді, залишається у резерві і протягом строку дії результатів свого кваліфікаційного іспиту може брати участь в іншому конкурсі на зайняття вакантної посади судді, який може бути в подальшому оголошений ВККСУ.

В той же час це ж словосполучення у Прикінцевих і перехідних положеннях Закону чомусь піддається сумніву та має дискримінаційне звужене трактування. Адже в Законі чітко визначено, що результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту. А відтак, при звуженому трактування спрощеної процедури, кандидат, який не переміг у конкурсі на зайняття вакантної посади судді, маючи ще дійсні результати кваліфікаційного іспиту, не зможе взяти участь у наступному конкурсі на зайняття вакантної посади судді.

Спрощена процедура звільняє кандидатів лише від етапів добору, які вони вже проходили і які не впливають на рейтинг та подальші результати конкурсу на зайняття вакантної посади судді. Кваліфікаційний іспит є надскладним випробуванням, який за статистикою долають далеко не всі допущені до нього кандидати (навіть після навчання в НШСУ), тому будь-який кандидат, не залежно від того, за загальною чи за спрощеною процедурою до нього дійшов, має право на повний обсяг прав за результатами його складення.

Отже,  ВККСУ було б доречно остаточно визначитись з умовами спрощеної процедури, аби кандидати, які на сьогодні мають право вибору, мали б можливість його зробити: повторне навчання в НШСУ та участь в усіх конкурсах, які будуть проводитись протягом трьох років перебування кандидата у резерві або скорочена процедура, умови якої на сьогодні неоднозначно трактують деякі члени ВККСУ.

На сьогодні кандидати, які підпадають під дію пункту 29 Прикінцевих і перехідних положень Закону, чекають від ВККСУ чітких умов спрощеної процедури, викладених шляхом офіційного рішення, що може у подальшому стати гарантією їх прав  протягом участі у «четвертому» доборі.

Є у кандидатів «третього» добору і багато інших запитань до ВККСУ: який надалі шлях у кандидатів «третього» добору, які не набрали необхідний прохідний бал, проте подолали мінімальний прохідний бар’єр, а також кандидатів, які не змогли набрати 75% необхідного мінімуму? Чи зможуть вони скористатись правом на спрощену процедуру? І чи не опиняться ці кандидати в гіршому становищі ніж ті, хто не з’явився на тестування або не подавав поки документи для участі у «четвертому» доборі?

Законодавець додав у пункт 29 Прикінцевих і перехідних положень Закону всього декілька слів, проте важко висловити їх важливість і значимість для кандидатів, які їх чекали і які за них боролись. Надалі — лише очікування дій від ВККСУ. 

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.