Раніше на сайті «Cудово-юридичної газети» була опублікована стаття про одночасне стягнення двох видів неустойки, а саме пені та штрафу.
У вказаній статті аналізується ситуація одночасного стягнення штрафу та пені за порушення господарського зобов’язання, тобто двох форм неустойки, які не є самостійними.
Проте трапляється, що одночасного намагаються стягнути не тільки пеню та штраф (дві форми неустойки), але з’являються вимоги отримати одночасно три неустойки.
ТОВ А та ТОВ Б уклали договір. ТОВ Б договір належним чином не виконало, а саме порушило строк виконання. На цей випадок у договорі була передбачена відповідальність пеня, а також неустойка в розмірі, встановленому абз.3 п. 2 ст.231 ГК України. Крім того, за прострочення понад 30 днів — штраф в розмірі 10% від суми договору.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. У таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином, законом, з огляду на абз.3 п. 2 ст.231 ГК України, за неналежне виконання договору була, зокрема, передбачена відповідальність — пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Враховуючи вище зазначене, ТОВ А просило стягнути пеню та неустойку в розмірі, встановленому абз.3 п. 2 ст.231 ГК України і передбаченому законом. Крім того, за прострочення понад 30 днів просило стягнути штраф в розмірі 10% від суми, передбаченої договором.
ТОВ Б в господарському суді, посилаючись на абз.3 п. 2 ст.231 ГК України та штраф в розмірі 10% від суми договору за прострочення понад 30 днів, стверджувало тотожність форм неустойки, а відтак одночасне їх застосування та стягнення штрафу в розмірі 7% за прострочення понад 30 днів та штрафу в розмірі 10% за прострочення понад 30 днів суперечить ст. 61 Конституції України.
З такою позицію ТОВ Б про те, що одночасне стягнення пені, та штрафу в розмірі 7% за прострочення понад 30 днів та штрафу в розмірі 10% за прострочення понад 30 днів не узгоджується з вимогами ст. 61 Конституції України, погодився місцевий та апеляційний суд.
При тому суди також вказали: якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч.2 ст.231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Враховуючи наведене та те, що сторонами у договорі визначено розмір штрафу 10% за прострочення понад 30 днів, Вищий господарський суд України погодився із тим, що у стягненні штрафу, нарахованого відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України, слід відмовити.
Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.
Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.