Як виїхати на своєму авто в Європу?

Геннадій Пампуха,

Експертно-правова група «Незалежний інститут судових експертиз»

На сьогоднішній день автомобіль вже давно перестав бути розкішшю і є зручним та швидким засобом пересування.

В умовах сучасного життя досить розповсюдженим явищем є подорож за кордон на власному автомобілі з метою цікавої подорожі для особистого відпочинку. Окрім того, ніщо не забороняє суб'єкту господарювання у разі необхідності направити свого працівника в іншу країну на автомобілі.

Виїзд за кордон на автомобілі передбачає його відмінний стан, тому рекомендується почати з повного огляду машини. На в'їзді в деякі країни ЄС (Польща, Чехія) цьому приділяється особлива увага, і автомобіль може бути підданий перевірці навіть на відповідність габаритів.

Що необхідно для подорожі на власному автомобілі?

• справний автомобіль та якісно проведений технічний огляд;
• наявність в автомобілі аптечки відповідно до євростандартів, вогнегасник, знак аварійної зупинки, трос, запасне колесо, світловідбиваючі жилети та наклейка «UA».

Важливо пам’ятати, що у багатьох країнах Європи діє заборона на тонування. Зазвичай це стосується переднього скла. А от у Німеччині є своєрідна заборона на використання протитуманних фар: використання їх не за призначенням карається штрафом.

Також важливою умовою для успішного проходження митного кордону є відповідність гуми шин сезону.

Варто також звернути увагу на те, що виїжджати за кордон потрібно на державних номерних знаках, бо індивідуальні «іменні» номерні знаки дійсні тільки на території України.

Для подорожі за кордон на своєму авто необхідно узяти такі документи:

• Дійсний закордонний паспорт;
• Візу (за необхідності), оформлення якої здійснюється в консульстві країни, в яку планується подорож;
• Дозвільні документи на авто:

- при подорожі за кордон обов'язково потрібно узяти технічний паспорт на транспортний засіб. Якщо ж подорож планується  на чужому авто, водію знадобиться відповідна довіреність на авто. Слід враховувати: якщо транспортний засіб у кредиті, а в технічному паспорті згадується, що банк є співвласником авто, необхідно буде також на перетині кордону надати довідку з фінансової установи  про те, що банк не заперечує проти вивозу транспортного засобу за кордон.

- посвідчення на право керування транспортним засобом. Потрібно перевірити відповідність посвідчення водія законодавству тих країн, через які планується здійснити поїздку. Якщо мова йде про Євросоюз, то з українським пластиковим посвідченням не буде ніяких  проблем, а ось ламіновану картку краще замінити, оскільки в документі обов’язково має бути вказаний термін дії.

Відповідно до законодавства України кожен автомобіль повинен бути застрахованим. Варто врахувати, що поліс ОСЦВВТЗ (обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), який оформляється на території України, не діє за кордоном.

Щоб все було законно в Європі, необхідно придбати страховий поліс, який називається «Зелена карта» — це обов’язкове страхування для автовласників, які виїжджають за межі території України на своєму автомобілі. Власне, саме «Зелена карта» забезпечує виплату страхового відшкодування незалежно від того, хто є винуватцем ДТП.

Міжнародна система автомобільного страхування «Зелена карта» існує у 47 країнах. Бланк міжнародного страхового полісу друкується на папері зеленого кольору, який після належного заповнення та оформлення підтверджує наявність обов'язкового страхування авто цивільної  відповідальності на території всіх країн, що входять в систему «Зеленої карти».

У кожній країні, де діє система «Зелена карта», існує національне бюро (в Україні це Моторно-транспортне страхове бюро України), що координує діяльність національних страховиків у сфері страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену унаслідок ДТП.

Основна мета міжнародної системи страхування «Зелена карта» — врегулювання претензій постраждалих в ДТП, здійснених за участю іноземних авто відповідно до національного законодавства країни, де трапилась аварія.

Що робити, якщо за кордоном трапилася дорожньо-транспортна пригода?

ДТП за кордоном — це подія, яка може статись з кожним, хто подорожує власним автомобілем, незважаючи на знання ПДР, досвід та упевненість водія на дорозі.

Якщо ДТП трапилась за кордоном, дії мають бути, насамперед, такі:

1. Виклик поліції, а при наявності постраждалих — швидкої допомоги.
2. Фіксація місця дорожньо-транспортної пригоди: необхідно зафіксувати пояснення свідків аварії, які повинні дочекатися приїзду поліціїі дати свідчення. Важлива також фотофіксація місця ДТП та пошкоджень автомобілів обох учасників аварії.
3. У іншого учасника ДТП необхідно узяти такі дані:
   • прізвище водія;
   • номер телефону;
   • назву його страхової компанії та номер полісу.
4. Якщо на транспортному засобі є пошкодження, то необхідно обов’язково отримати довідку поліції про обставини ДТП.
5. З цією довідкою слід одразу звернутись до страхової компанії, де застрахований винуватець ДТП, та надати їм для огляду транспортний засіб.

Слід пам’ятати, що переміщення транспортних засобів та учасників аварії до того моменту, поки не прибудуть органи дорожньої інспекції, не допускається. Також не слід підписувати жодних документів, якщо текст документа викладений іноземною мовою, яку Ви не розумієте. За жодних умов не можна віддавати оригінал своєї «зеленої карти», а лише ксерокопію полісу. Після повернення в Україну слід повідомити Вашу страхову компанію про ДТП за кордоном.

Транспортний засіб можливо відремонтувати як за кордоном, так і в Україні вже після повернення. У такому разі обов’язково зберігайте усі документи, які підтверджують розмір збитків, або ж залучіть незалежного експерта для його визначення.

На сьогодні матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу при пошкодженні останнього в результаті ДТП, є  підставою для отримання страхового відшкодування. Визначення збитку, завданого при ДТП, в страхових компаніях відбувається трьома способами:

• визначення вартості відновлювального ремонту за квитанціями від СТО з урахуванням нормативних вимог щодо величини фізичного зносу транспортного засобу;
• визначення вартості матеріального збитку самою страховою компанією;
• визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної експертної оцінки або автотоварознавчого дослідження. 

Перші два вищевказані способи визначення розміру матеріального збитку застосовуються на підставі Правил страхування транспортних засобів та укладених договорів страхування. Вони служать для «внутрішнього застосування», тобто в подальшому страховий випадок не матиме судової перспективи.

Визначення вартості матеріального збитку здійснюється шляхом проведення незалежної експертної оцінки оцінювачем транспортних засобів відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні». Якщо постраждала в ДТП особа має намір звернутися до суду з метою відшкодування нанесених їй матеріальних збитків, найоптимальнішим варіантом для вирішення цього питання є звернення до експертної установи, що проведе автотоварознавче дослідження. В результаті проведення експертом відповідно до ЗУ «Про судову експертизу» даного дослідження Ви отримаєте експертний висновок, який у суді приймається як належний доказ.

Користуючись нагодою, звертаємо Вашу увагу, що Експертно-правова група «Незалежний інститут судових експертиз» (НІСЕ) стала ексклюзивним партнером Міжнародного Інституту Експертиз «IIExpertise», завдяки чому в Україні тепер стали доступні європейські стандарти і методики проведення судових експертиз із залученням міжнародних експертів.  

ТОВ «НІСЕ» має позитивний практичний досвід співпраці з європейськими експертами-автотоварознавцями, які за необхідності виїжджають на місце дорожньо-транспортної пригоди. Висновки європейських експертів мають визначальний вплив при розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, адже саме вони, зрештою, формують рішення справедливого суду.

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.