Е-декларація в кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків

09:37, 14 сентября 2017
Е-декларація може бути джерелом інформації для внесення відомостей до ЄРДР.
Е-декларація в кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Костянтин Докійчук,
адвокат

Кримінально-правові наслідки для суб’єктів декларування у випадках порушень при поданні електронних декларацій  з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.14 р. були зрозумілі і практично прогнозовані. Це стаття 366-1 Кримінального кодексу України (надалі – КК) «Декларування недостовірної інформації» та стаття 172-6 КоАП України «Порушення вимог фінансового контролю».

Е-декларація також може бути джерелом інформації для внесення відомостей до ЄРДР  доказом при притягненні до кримінальної відповідальності за ст. 368-2 «Незаконне збагачення» КК України. Здавалося, на перший погляд, наче б то це було і все…

Проте нещодавно  Генеральна прокуратура Україна звернулася до Верховної Ради України з проханням про надання дозволу щодо притягнення одного з народних депутатів до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» КК України, а електронна декларація депутата згадувалася, як одна з підстав для такого подання.

Слід допустити, ГПУ послідовно працює в цьому напрямку, про що свідчать слова генерального прокурора, сказані  04.01.17 р. в Миколаєві: «Зараз кілька десятків народних депутатів перевіряють на правильність заповнення електронних декларацій і повноту сплати податків». Джерело.

Аби розібратися,  як же співвідноситься е-декларування з ухиленням від сплати податків, спробуємо зробити невеличке дослідження. 

Слід одразу зазначити, що Закон України  «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р., яким передбачено е-декларування, жодним чином не регулює питання оподаткування та податкової звітності.

В той же час є норма, яка жорстко припиняє спроби застосувати щодо оподаткування інше законодавство, крім податкового, це пункт 7.3 Податкового кодексу (надалі — ПК) України: «Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства».

Тобто в п.7.3. ПК йдеться, зокрема, про статтю 212 КК України, яка саме і встановлює кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків.

Проте в нашому випадку, якщо рухатись від ст.212 КК України в зворотному напрямку, тобто аж до отримання доходів та обставин  нарахування податків, то це не означає, що ст.212  застосовується лише у взаємодії тільки з Податковим Кодексом України.

Суб’єкти подання е-декларацій можуть отримувати доходи  шляхом,   наприклад, вчинення правочинів, володіння корпоративними правами, творчої діяльності тощо, що регулюються нормами Цивільного, Господарського, Земельного Кодексів України тощо. А вже за наслідками  цих дій та діяльності будуть застосовуватися норми ПК України і нараховуватимуться податки.  

При розслідуванні ухилень від сплати податків треба уважно підніматися по  сходинках логіки аж до самих джерел та підстав отримання доходів (правочинів, нарахувань, дивідендів тощо). При цьому абсолютно виключається відповідальність за ухилення від сплати податків суб’єкта е-декларування, якщо нарахування та сплата податків мала здійснюватися  податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб.

Невиконані податкові зобов’язання відображаються в е-деклараціях в фінансових зобов’язаннях, а от декларування сплачених податків в  е-деклараціях взагалі не передбачене, можливо, але не очевидно, проте слід допустити, що  вони  мають вказуватися в видатках відповідно до пункту 10, ч.1. ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Щодо невиконаних податкових зобов’язань.

Тут маємо два варіанти. Перший — це  зобов’язання за період (і він співпадає з податковим періодом), за який подається е-декларація, і за яким не наступив строк сплати податків. Зрозуміло, що відповідальності тут немає.

Якщо ж задекларовано невиконані податкові зобов’язання попередніх податкових періодів і ці зобов’язання перевищують розміри щодо яких передбачена кримінальна відповідальність, то наслідки також зрозумілі.

Другий варіант і наступне питання: як слід розцінювати е-декларацію в такому випадку  і  які будуть наслідки,  якщо податки несплачені або сплачені не в повному обсязі,  при тому сам декларант  або таку інформацію  умисно приховує (не вказує в е-декларації), та/або помиляється в тому, що податки сплатив повністю при чому як в періоді, за який подається е-декларація, так і в минулих податкових періодах?  В подальшому саме ці, вказані в останньому питанні, податки ми будемо мати на увазі в наших міркуваннях. Вони важливі з огляду на те, що саме про ці податки йшлося при поданні Генерального прокурора щодо народного депутата.

Е-декларація містить багато цифрових складових, які або сталі, або розраховуються, і її можна розглядати як  певну математичну множину, сукупність, яка складається з елементів (розділів е-декларації) М(Е) = {1; 2; 3;…15, 16…}. Де цифри — розділи декларації з відповідним цим розділам змістом.

Так ми поступово підійшли до філософських категорій Частини (в нашому випадку — податки суб’єкта е-декларування) і Цілого (в нашому випадку — е-декларація). При цьому існує певна невизначеність, чи має наше Ціле, тобто е-декларація, таку Частину, як податки взагалі, які мали бути сплачені суб’єктом е-декларування, або, може, їх там і взагалі немає.

Принагідно згадаємо, що ще Гегель відносно Частини і Цілого  показав, що  вони не можуть розглядатися одне без іншого. Ціле без  Частин не існує, але  Частина поза Цілим — вже не його частина, а інший об'єкт, оскільки в цілісній системі частини відображають природу цілого і набувають специфічної для нього властивості.  І щоби перейти від Цілого до Частини, треба мати можливість її виділити з Цілого.  

В нашому випадку, аби виділити з нашого Цілого (е-декларації) податки, потрібно  щоб та Частина (несплачені податки звітного та попередніх податкових періодів) там була, а якщо вони в Цілому в е-декларації  не вказані, то немає чого і виділяти.

Таким чином, маємо проміжний висновок: згідно з законодавством України, логікою та філософською думкою е-декларація — це щось одне,  а податки — це зовсім інше, і вони не пов’язані між собою.

Для розуміння, що з цього випливає, перейдемо до нашого кримінального процесу, а саме: до  ст. 85 Кримінального процесуального кодексу (надалі — КПК) України, яка визначає, що належними є докази, які прямо чи опосередковано підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Очевидно, що  е-декларація не є еквівалентом  податкової декларації, може містити, а може і не містити в своїх  частинах (розділах) податки.  Електронне декларування регулюється спеціальним законодавством і немає відношення до правовідносин, які врегульовані Податковим кодексом України. Також зрозумілим є і те, що згідно з Конституцією України жоден орган і жодна службова особа не мають права вимагати від суб’єкта е-декларування окремого виділення податків в його (її) е-декларації. Тут на захисті суб’єкта е-декларування стоять непохитно чотири статті Конституції України: 8, 19, 62 і 63.

Отже, е-декларація не може бути належним доказом у справах щодо ухилення від сплати податків.

Виходячи з викладеного: е-декларація  не може бути використана стороною обвинувачення особи як доказ на підтвердження ухилення від сплати податків при обґрунтуванні Повідомлення про підозру та висуванні обвинувачення в Обвинувальному акті, і  в разі спроб такого використання має бути визнана судом неналежним доказом на підставі, зокрема, статей 9, 85, 94, 419 КПК України.   

Тому  залишається  лише одне, а саме: е-декларація в кримінальному процесі щодо ухилення від сплати податків може бути використана лише як відомості про можливе кримінальне правопорушення і внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

І на завершення — декілька моментів, які треба врахувати стороні захисту та й суду в кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків.

Сторона обвинувачення повинна висунути обвинувачення суб’єкту е-декларування щодо ухилення від сплати податків не в сукупності несплачених  податків, а виокремити їх та вирахувати кожен.

Також кожен з податків має бути рознесений стороною обвинувачення по податковим періодам у зв’язку з тим, що  е-декларація в своїх частинах може містити інформацію щодо майна, яке набуте не за останній рік декларування, а базовий податковий (звітний) період згідно з п.266.6.1.ПК України  дорівнює календарному року.

І останнє. Ухилення  від сплати податків маєть підтверджуватися документами, але при цьому необхідно враховувати терміни зберігання відповідних документів, якщо вони відсутні у суб’єкта е-декларування.


 

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.

 


 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики