Уніфікація процесуальних документів: рішення – ухвала – постанова

Як ми всі знаємо, чинними Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства передбачені різні форми судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду судових справ.

Однією із новацій проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №6232, який 20 червня 2017 року прийнятий Верховною Радою України в першому читанні, є уніфікація судових процедур в судах всіх юрисдикцій, зокрема і щодо видів судових рішень.

Для візуалізації вказаних змін пропоную звернути увагу на наступні ілюстрації:

Таким чином, автором законодавчої ініціативи запропоновано привести всі види судових рішень до спільного знаменника.

Така новація, на мою думку, сприятиме більш зрозумілому ставленню суспільства як споживача «послуг» з відправлення правосуддя до судової правозастосовної діяльності та підвищенню довіри до судової влади в цілому.

Разом з тим, хочу звернути увагу, що при підготовці даного законопроекту, як на мене, не було в повному обсязі дотримано загальноприйняті правила юридичної техніки та нормотворчості в частині уніфікації процесуального законодавства.

Зокрема, це стосується права суду відстрочити виготовлення повного тексту судового рішення, оголосивши лише вступну і резолютивну частини.

Так,  ч. 3 ст. 243 проекту КАСУ передбачено, що «у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – п'ять днів з дня закінчення розгляду справи».

Разом з тим, ч. 6 ст. 260 проекту ЦПК та ч. 6 ст. 234 проекту ГПК передбачено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного тексту рішення суду може бути відкладено на строк не більше десяти, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Статтями 321, 355 проекту КАСУ, 382, 430 проекту ЦПК, 282, 315 проекту ГПК визначено, що суди апеляційної та касаційної інстанцій за результатами розгляду апеляційної, касаційної скарги, відповідно, ухвалюють судові рішення у формі постанови згідно з вимогами, встановленими Главою 9 розділу ІІІ КАСУ, ЦПК та ГПК, які, зокрема регулюють порядок винесення судових рішень судами першої інстанції.

Таким чином, запропонована редакція законопроекту унеможливлює відкладення виготовлення повного тексту судового рішення судами апеляційними та касаційними судами господарської та цивільної юрисдикцій, що, в свою чергу, не сприятиме уніфікації судових практики та процедур, а також може призвести до необґрунтованого затягування строків розгляду справ у відповідних судових установах.

Крім того, автором законодавчої ініціативи в жодному з запропонованих процесуальних кодексів не передбачено відтермінування виготовлення повного тексту судового рішення у формі ухвали, хоча практикуючі судді звертають увагу, що виникають ситуації, коли на виготовлення ухвали з процесуальних питань трапляється використати більше часу, ніж на написання кінцевого судового рішення.

Також, слід звернути увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 234 проекту ГПК, ч. 8 ст. 260 проекту ЦПК та ч. 10 ст. 243 проекту КАСУ передбачено, що «усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах».

Разом з тим, іншими частинами цих же статей визначено, що ухвали суду, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Вказана неузгодженість може призвести до необхідності дублювання ухвал, постановлених без виходу до нарадчої кімнати, в паперовій або електронній формах.

Тому, користуючись можливістю, хочу звернути увагу законодавців на необхідність при підготовці законопроекту до другого читання усунення зазначених розбіжностей, шляхом внесення наступних змін:

• в ч. 3 ст. 243 КАСУ слова «рішення, постанови», в ч. 6 ст. 234 ГПК та ч. 6 ст. 260 слова «рішення суду» замінити словами «судового рішення»;
• ч. 10 ст. 243 КАСУ, ч. 8 ст. 234 ГПК та ч. 8 ст. 260 ЦПК після слів «Усі судові рішення» доповнити словами «, крім ухвал, які постановляються без виходу до нарадчої кімнати,».

Про інші новації та неузгодженості в запропонованих проектах процесуальних кодексів читайте в наступних дописах. Моїх та колег.

Андрій Жук,

суддя Тернопільського окружного адміністративного суду,

член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.
Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.